субота, 3 жовтня 2015 р.

JUNGLE STRIKE


PLATFORM
SEGA GENESIS
GENRE
ACTION
RELEASED
1993
PUBLISHER
ELECTRONIC ARTS
DEVELOPER
ELECTRONIC ARTS

Перша публікація http://www.opengamer.com.ua/jungle-strike/





З ПУСТЕЛІ В ДЖУНГЛІ
Вибір першої професії, для радянських школярів, був справою неважкою, всі хотіли бути військовими льотчиками та космонавтами. Проте чим далі від першого класу, тим більше ставало зрозуміло, що шанси більшості мрійників не дуже високі, але мрія про небо, продовжувала своє життя, а цікавість до літаків та вертольотів серед хлопчаків, була такою самою нормальною справою, як сьогодні побити однокласника та викласти відео про це в Інтернет. Ну можливо трошки нормальніше. З приходом дев’яностих, інтереси почали поступово мігрувати в сторону бізнесу та рекету, тому, мій особистий інтерес до літальної техніки та особливо гелікоптерів, з неоригинального перейшов до розряду виключень, як, власне і зацікавленість не самою популярною на той момент грою.
Вперше, «Jungle Strike», я побачив на телебаченні, в одній з рідкісних передач про відеоігри, і вона мені одразу сподобалась, а також, незабаром, стала першою грою на шістнадцятибітці, в яку я зіграв. Сталось це на прокаті, на самому піку популярності «Мортал Комбат», тому виглядав я як збоченець, поки навколо мене «правильні» геймери протискали кнопки джойстиків до самої підлоги, під нестихаючі крики Лю Канга, Шен Цунга та інших, що лунали з телевізорів навколо. Однак, перше знайомство з «Jungle Strike», лише могло переконати в одному - що це не гра, для прокату: вона потребувала певної концентрації, якій не дуже сприяли навколишні крики та шум решти телевізорів. Вже не кажучи про час, що було необхідно затратити на гру.
На той момент, я ще не знав, що ця гра, була вже другою в серії. За декілька років до того, «Desert Strike» побив рекорди продажів «Електронік Артс», тим самим, зробивши продовження невідворотною справою. Маючи за собою цей досвід, розробники мали розв’язані руки, для того, щоб зробити ще кращу гру. Враховуючи, що головним недоліком оригіналу, фактично була мала кількість рівнів, та обмежена кількість контенту, їх основна робота була в тому, щоб набити ними сіквел, з чим вони більше ніж справились, залишивши геймплей без змін. Гра отримала 9 різноманітних рівнів, чотири транспортних засоби в управлінні гравця, в рази збільшилась кількість видів ворогів, та поліпшилась графіка.
Виконана робота не залишилась непоміченою, гра дістала майже одностайну похвалу критиків, що позитивно сприйняли в ній все, окрім, хіба що сюжету, в модному тоді республіканському, але бі-муві стилі. Версія для Мега Драйв/Дженесіс, звичайно дістала найбільшої популярності, та була бестселером на платформі впродовж трьох місяців. Побачили життя також, порти для інших популярних на той момент платформ, а в 2006 році, дві перші частини серії навіть потрапили в EA Replay - перевидання старих хітів для портативної PSP, в одному ряді з такими шлягерами як серія Road Rash, а також Wing Commander.
Щоправда, сам автор, та головний програміст серії Майк Посн, залишився дещо незадоволеним позиціонуванням його улюбленої частини трилогії на Сега. На його думку, Електронік Артс доклало недостатньо сил при маркетингу «Jungle Strike», що став би значно популярнішим, постався видавець до гри як до повноцінного релізу А-класу.

Логотипи розробників, не завжди прикрашали ігри на початку, можливо тому їх робили наспіх
Гелікоптер на заставці, очевидно був спочатку зроблений кимось в 3D
Стартове меню залишилось таке саме як в «Desert Strike», погодьтесь, в цьому є свій шарм
Як і раніше, гравець може обирати ко-пілотів, перед початком місії

КОНСЕРВАТИЗМ В РОЗРОБЦІ ТА В СЮЖЕТІ
Розкритикований ліберальною частиною оглядачів ігрової індустрії сюжет «Jungle Strike», на справді не був жахливим, а скоріше був просто даниною часу, та нагадував пародію в бравурних тонах, аніж насправді пропагандував геополітику у ковбойському стилі. Хоча, комуністів та інших демократів, образила недостатня повага до Білла «Сексі» Клінтона.
В центрі сюжету, так само перебуває екіпаж ударного гелікоптеру, покликаний розв’язати ще одну кризу, що, цього разу розвинулась значно ближче до землі свободи та домівки вільних. Південноамериканський наркобарон Карлос Ортега, вирішує завдати удар у відповідь на спроби США заважати його наркоторгівлі, причому зробити це в самому серці американської столиці. Для цієї цілі, він об’єднує зусилля з Ібн Кільбабою – сином скаженого диктатора з «Desert Strike», що зміг заховати частину ядерного арсеналу батька до кращих часів, аби помститись за нього. Розім’явшись, зайвою боєголовкою, на тропічному острові, наркомафія та терористи нападають на Вашингтон, де і пройде перший рівень гри. В ході відстрілу зловмисників, гравець натрапляє на нову інформацію, та виходить на слід змовників в джунглях Південної Америки, що і пояснює, назву гри.
Шлях до лісної фортеці наркоборона буде нелегким, та пролягатиме крізь різноманітні кліматичні зони, в тому числі морське узбережжя, пустелю, латиноамериканську забудову, засніжені гірські схили, та звичайно самі джунглі. Вперше, одна з місій відбуватиметься вночі, на відміну від вечірнього рівня «Desert Strike», нічні джунглі радують грою світла, яке змінюється з пострілами та вибухами. А на останньому рівні гра знову повертається в Вашингтон, для остаточного зведення рахунків.
Сюжет, як і раніше, розповідається в намальованих заставках, з елементами оцифрованих фото зображень. Хоча, заставок, як і всього іншого, стало більше, виглядають вони досить просто. На стартовому екрані, проте, заставка зроблена з тривимірної моделі гелікоптера, аналогом якого, гравець управлятиме більшість гри. Так, лише більшість, так як розробники додали в гру ще три транспортних засоби: катер на повітряній подушці, мотоцикл та винищувач «Стелс». Але, більшість буде переважною. Віддаючи данину часу, «Апач» з першої частини, замінили «Команчем», що тоді, перебував у розробці для Армії США. Нажаль, враховуючи відмову Армії від проекту в 2004 році, «Jungle Strike» залишився однією з небагатьох можливостей, побачити цей гелікоптер в дії, як би кострубато це не виглядало, в шістнадцятибітній грі.
Зате критики залишились щасливими від графіки продовження, що радувало кольорами та анімацією, а також більшою кількістю елементів. Але, особисто я, не сказав би, що гра зробила відчутний ривок у графіці, скоріш, більша кількість контенту, компенсувала неможливість, виконати об’єкти в грі більш об’ємними чи детальними, проте покращення присутні. Працюючи на межі технічних можливостей та обмежень приставки і носія від Сега, на яку розроблялась основна версія, автори обережно балансували між тим, чого не було в першій частині та тим, що було неможливо зробити у другій. Рух від мегабайтного картриджу до двохмегабайтного дозволив покласти до «кошика» більш якісніші спрайти, та в загальному покращити зовнішній вигляд гри.
Розробники зберегли не обмежений жодним HUDом екран та «розумну» камеру, що і надалі орієнтована на відображення максимально можливого простору перед гелікоптером гравця. Нагадаймо, що поведінка камери, та переважна частина коду були написані особисто головним програмістом серії - Майком Посном, що зберіг певну незалежність від Електронік Артс і статус людини-студії. Доречі про студії, решта команди на той момент сформувала студію High Score, в подальшому вони переважно працювали над футбольними іграми видавця.
Як і з графікою, так саме, не багато простору лишалось і для покращення звуку, також і надалі, гра лишилась без музичного супроводу, не рахуючи коротенької мелодії при виконанні завдання. Можливо це і найкраще, оскільки доступні Сега можливості, навряд чи би дозволили мати достойний музичний ряд, в іншому ж випадку, якби мелодії були дратівливими, це б заважало оцінці ігрової ситуації, принаймні, до такого підходу гравці вже звикли по оригінальній частині.


Приватні ядерні випробування
Воу, оце так бахнуло…
Після успіху в затоці, головний персонаж користується певними вольностями у держустановах
Щось на зразок карти ігрового світу у вигляді неназваного фрагменту Південної Америки

В ПОВІТРІ, НА ВОДІ, НА СУШІ ТА В ПОВІТРІ
Якщо Ви цікавитись основами геймплея цієї гри, то Вам напряму шлях у огляд про «Desert Strike», в загальному ж, ігри серії, можна описати лаконічно: це екшен з елементами тактики, де управляючи гелікоптером на ізометричних рівнях, та вивчаючи надавану у меню паузи інформацію, гравцю потрібно виконувати різноманітні завдання, паралельно тримаючи око на показниках броні, пального та боєзапасу. Тобто, успішна концепція не змінилась, лише дещо урізноманітнилась, в першу чергу за рахунок нових транспортних засобів. Але 80-85% відсотків ігрового часу, все ж таки, пройде за керуванням саме гвинтокрилом.
Також, згадки вартує уніфікована система очок броні та ураження: і ворог, і гравець мають броню виражену в однакових одиницях, в яких, так саме вимірюється і потужність їх зброї.
Управління «Команчем», не сильно відрізняється від «Апача» у оригіналі, навіть озброєння те саме, лише кількість відрізняється, чомусь стало більше на один «Хелфаєр», «Гайдра» тепер у кількості 60 штук, а набоїв для гармати – 1000. Броня збільшилась до 1000 одиниць, проти попередника. Машина стала легше рухатись боком, якщо Ви плануєте використовувати даний маневр. Стрільба лишилась з автоматичним наведенням, тому пильнуйте, щоб не вцілити у дружні підрозділи, чи об’єкти.
Вже на другому рівні, гелікоптер вдасться на деякий час обміняти на судно на повітряній подушці. Озброєння, в цьому випадку є дещо скромнішим, якщо гармата та некеровані ракети лишаються незмінними, то замість «хелфаєрів», у катера менш корисні міни в тій самій кількості, вони знадобляться для однієї з місій. Броня катера менше на 200 одиниць за гелікоптер. Аналогічним озброєнням споряджено мотоцикл, доступний на декілька місій п’ятого рівня. Це найслабший транспорт гравця, з бронею у 500 одиниць, та всього 30 ракетами. Підіймання паверапів для наземно-наводного транспорту здійснюється повільним наїжджанням на них, інакше припаси знищуються.
Геймплей дещо змінюється на сьомому рівні, де гравець міняє «Команч» на винищувач F-117 «Стелс». На відміну від гелікоптера, літак не може зависати в повітрі, тому гравець має справу з постійним рухом, будучи в змозі лише трошки змінювати висоту та повертати. Хоча літак, має потужну броню у 1200 одиниць, Вам не треба хвилюватись про ушкодження від ворожого вогню, найчастіше літак буде гинути від зіткнень з оточуючим середовищем, в яке легко врізатись, враховуючи швидкість, що зросла, та необхідність одночасно концентруватись на знищенні цілей, що швидко проминають під винищувачем. На щастя, розробники зробили необмежений запас палива та зброї на «Стелсі», що приблизно схожа по дії зі зброєю «Команча».
Всі транспортні засоби по замовченню керуються як від першої особи, тобто стрілка вгору – це завжди вперед, незалежно від положення бойової машини на екрані. Нажаль, керування, що добре зарекомендувало себе ще у оригінальній грі, не дуже оптимізоване під нову техніку, і якщо катером з його інерцією, ще якось можна справитись, то мотоцикл поводить себе як чужий. Що ж до літака, то неможливість піднятись вище рівня численних перепон, на початках, подарує незабутні миті стану неосудності.
Розібравшись з керуванням, гравцю залишається ознайомитись з елементами тактики-стратегії. Необхідність читати інформацію в тактичному меню нікуди не зникла, як і елемент планування своїх дій, де поступовість завдань треба розглядати через призму постійної нужди в поповненні баків, боєкомплекту та своєчасного ремонту. Неможливість набрати ресурсів «впрок», змушує не просто займатись збиранням, але і робити це тоді, коли даний показник майже вичерпався. Бездумне використання паверапів, скоріш за все, закінчиться втратою часу та ігрових життів.
Завдання мало змінились з часів «Повернення в затоку», окрім знищення ворожих цілей, потрібно рятувати свою, та захоплювати чужу людську силу та предмети. В цьому буде заважати, значно більший парк ворожої техніки, що варіюватиметься у видах від озброєних цивільних авто, до танків, систем залпового вогню та навіть штурмових гелікоптерів. Так, на 4му та 6му рівнях, гравцю опонуватимуть ті самі «Апачі», один з яких був головним персонажем «Desert Strike». Це різноманіття загроз, помножене на дефіцит ресурсів, робить поріг складності у грі, дещо вище середнього, тому не виключено, що для початку, гравцю варто спробувати паролі на більшу кількість життів, особливо, якщо для нього, це перша гра в серії.

Рівень у Вашингтоні починається біля Білого Дому, і закінчується там саме
Тактичний дисплей лишається головним поставником важливої інформації для гравця
Не рахуючи інерції, судно на повітряній подушці, досить зручний засіб пересування
Бойовий мотоцикл в дії

ВІД ВАШИНГТОНУ ДО ВАШИНГТОНУ
По різним оцінкам, проходження «Jungle Strike» може зайняти різні проміжки часу, адже на кожному рівні, можна обрати різні стилі гри, багато значення відіграватиме досвід, за наявності якого, можна вкластись в чотири години. Оскільки, головною фішкою геймплею є планування, я обмежусь лише загальними порадами.
Washigton D.C. Перший рівень, в певній мірі є ознайомчим, завдання тут будуть прості, але і їх можна провалити. Серед основних порад – уникайте ураження монументів, які Ви маєте захистити, та не ховайтесь за ними від пострілів ворогу. При супроводі лімузину, пам’ятайте, що він рухатиметься, лише, якщо ви є в кадрі. На рівні непогані запаси пального та зброї, так що, можна відносно розслабитись.
Sub Attack. Після порятунку морських котиків, відбийте судно на повітряній подушці та відправляйтесь на північ, будьте обережні при піднятті предметів, їх треба ніжно торкнутись. Під кінець рівня, Вам буде потрібно знищити підводні човни, найкраще це зробити мінами.
Training Ground. Тут «Шерідани» замінили відомі Вам по оригіналу ЗСУ, не гайте часу, намагайтесь знищити їх одразу при візуальному контакті. Стаціонарні «Гатлінги» краще атакувати «зі спини», поки вони не встигли розвернутись до Вас. Уникайте небезпечних зон – знищуйте радарні станції. При знищенні складів та бараків, не перестарайтесь.
Night Strike. Це повністю нічний рівень, місцевість можна освітити лише пострілами та вибухами, тому, якщо раптом стає світло – значить по Вам стріляють. Також ворогів видають червоні маячки приборів нічного бачення. Шукайте припаси у підсвічених тентах.
Puloso City. На щастя, більшість рівня проходиться у гелікоптері, та не становить великої складності. Вороги тут переважно безпечні, не рахуючи установок МЛРС, на які краще налітати з тилу та не жаліти боєприпасів, в разі потреби – маневруйте, потрібно 3 «хелфаєри», щоб її знищити. Для того, щоб стартувати п’яте завдання з мотоциклом, спочатку активуйте його, знищивши чорні будівлі в діловому центрі міста. Броньовані машини найкраще знищувати мінами, вистачить однієї. Виконавши завдання 5 та 6, поспішить поміняти мотоцикл на гелікоптер, щоб добити рівень.
Snow Fortress. На цьому рівні основним ворогом будуть танки, з 250 очок броні та швидкими пострілами по 75 кожний, вони становлять відчутну загрозу гравцю. Місцеві «Апачі», також можуть завдати неприємностей, але вони повільно повертаються та перезаряджаються, тому маневруйте, три «хелфаєра» знищать ворожий гвинтокрил. Не цурайтесь зносити землянки та підозрілі сніжні пагорби, під якими можуть опинитись цінні припаси. Зачищаючи підземну фортецю, не забудьте, що Вам потрібно підняти боєголовки на борт.
River Raid. Почніть гру з невеличкого детуру на північний схід, де під чотирма маленькими пірамідами, можна знайти по життю, це буде незайвим, враховуючи специфіку польотів на «Стелсі», який Вам видадуть після першої місії. Оскільки паливо та припаси тут безкінечні, розіграйте Вашу карту повільно, та зосередитесь на тому, щоб нікуди не врізатись, інакше починати доведеться зі злітної смуги. До об’єктів, в які можна врізатись – відносяться також і деякі з тих, які треба знищити, включаючи резервуари та установки «Петріот». Для посадки на смугу, потрібно зайти на неї з півдня, та знижуватись над нею, для вирівнювання, використовуйте тінь літака.
Mountains. Пересувні гармати – дуже неприємний ворог, що не тільки знімає з гелікоптера всю броню за п’ять пострілів, але і сам потребує чотирьох «хелфаєрів», для того щоб розвалитись. Уникайте її стволу, маневруйте, та стріляйте з усього одночасно. Визначте, які з гір містять сховані ракети, та знищуйте їх, вони всі будуть однотипними. Не ігноруйте послідовність виконання завдань. Не дивуйтесь броньованості вілли наркобарона, вона насправді потребуватиме немаленької вогневої мощі. Так саме і з бункером, доречі, після підриву, очікуйте на погоню за гелікоптером, що вилетить звідти. Гелікоптер, та катер у п’ятому завданні, неможна упустити за мапу. Припаси можна знайти під вже знайомими пірамідками.
Return Home. Це менший варіант першого рівня. Захистити гелікоптер президента зовсім неважко, так як всі стрілятимуть у Вас. Пошук техніки ворога потребуватиме прочісування мапи, тому оберіть підходящий для вас спосіб, та обстежте весь простір, переважно бронетранспортери знаходитимуться біля урядових будівель, та в діловому центрі. Отримавши інформацію про двох антагоністів, запасіться на кожного повним боєзапасом, автобус та бензовоз будуть супер-броньованими. Так само і чотири вантажівки з причіпом в кінці. вони почнуть рух, тільки при Вашій появі поруч, після чого в них треба буде всадити повний боєзапас «хелфаєрів» та ще трошки. Не дайте антагоністам втекти, а вантажівкам доїхати до Білого Дому.

Дуель минулого з майбутнім. В реальності перемогло минуле, а «Команч» розпилили
Гелікоптер проти танку
«Стелс» над джунглями
Гарненька дача Ортеги глибоко в джунглях

ВИСНОВКИ
З уходом сюжету у більш легковажнішу площину, гра дещо втратила елемент псевдореалістичності, що був у оригіналі. І нажаль, це задало тон не тільки в сюжеті, а відобразилось і на всьому сеттінгу, тому не дивуйтесь, як самохідна артилерія, танки та системи залпового вогню становлять небезпеку для гелікоптера, а латино-американський наркобарон, збирає в джунглях винищувачі п’ятого покоління, чи викрадає американські «Апачі» та «Абрамси» полками. Проте, закривши очі на це, і зосередившись на геймплеї, важко, не побачити, що «Jungle Strike» це більш ніж достойне продовження першої гри, що зберегло більшість сильних сторін, та додало контенту, якого не вистачало раніше. Як результат, гра вийшла найкращою в своїй серії, і лишається такою і досі.

Розробники зробили помилку, гелікоптер президента найчастіше має позивні Marine One, а не Air Force One як у президентського літака
Гравцю доведеться зупинити останню спробу удару зловмисників, розстрілявши чотири таких вантажівки
Прийміть вітання від президента Клінтона, будемо сподіватись, що останнього з таким прізвищем
Переможців чекає парад на застиглій посеред вулиці машині без водія

+ ПЛЮСИ:
+ Нові та різноманітні рівні, вороги, та техніка гравця
+ Збережені позитивні фішки оригінальної гри
+ Збільшилась кількість заставок, а сюжет спробували подати в кіношному стилі
+ Солдафонський гумор

- МІНУСИ:
- Гра відійшла від відносного та умовного реалізму в сюжеті та сеттінгу
- Керування та модель гри не дуже продумані для додаткових транспортних засобів
- Звук в грі не здатний зіпсувати задоволення від неї, але міг би бути кращим
- Солдафонський гумор

ОЦІНКА
Хоча за багатьма оцінками, продовження вийшло кращим за оригінал, численні поліпшення не здатні применшити те, наскільки проривним був Desert Strike, тому обидві гри стоять поруч.
А-

This review (excluding images and otherwise registered trademarks or other intellectual property that has been used here for non-profitable purposes of making this review) is copyrighted to Andy Nagorny © 2015. All right reserved.

Jungle Strike is an official registered property of Electronic Arts Inc. Game and its images are an officially registered properties of its respective owners. All right reserved.

Немає коментарів:

Дописати коментар