ROCK’N’ROLL
RACING
PLATFORM
|
SEGA GENESIS
|
GENRE
|
RACING
|
RELEASED
|
1993
|
PUBLISHER
|
INTERPLAY
ENTERTAINMENT
|
DEVELOPER
|
BLIZZARD
ENTERTAINMENT
|
ЗІРКА ПРОКАТІВ
Невелике приміщення перебуває у напівтемряві, не
рахуючи смужки світла у заштореному вікні, за єдине джерело світла слугує блимання
телевізійних екранів. З відносно монотонного гулу динаміків, статики, дитячих
вигуків, час від часу роздільно вириваються гучніші зі звукових ефектів, серед
яких можна почути різкий голос коментатора, кожна його фраза лунає як звук
батога, або сплеск, приглушуючи на мить частину фону в кімнаті. «Останнє
коло!», «Ріп ось-ось підірветься!», «Снейк домінує у гонці!», - англійською,
коментатор повідомляє гравців про хід перегонів, поки на горизонтально
розділеному екрані носяться маленькі машинки, намотуючи круги по ізометричним
трекам. Це «Rock’n’Roll Racing»,
більш відома в Україні як «Гонки під рок-н-рол» - можливо найпопулярніша
екшен-гонка епохи «Мегадрайв» в наших краях.
Маючи певний стереотип щодо прокатів, та через
більший інтерес до ігор, які було цікаво грати на проходження, я ніколи не
проводив багато часу в ігрових залах, лише інколи складаючи компанію друзям, що
йшли пограти в «МК». «Rock’n’Roll Racing»
настільки підсвідомо асоціювалась з прокатами, що я навіть і не розглядав
можливості взяти цей картридж перші півроку після покупки приставки,
присвятивши цей час іншим іграм. Потреба в азартній гонці і загалом в іграх з
мультиплеєром виникла згодом, коли у розпал першої чверті учбового року, ми
почали збиратись у мене для баталій на розділеному навпіл екрані телевізора. Як
виявилось, «Rock’n’Roll Racing»
на прокатах любили не дарма.
Перші акорди «Bad to the Bone» Джорджа Торогуда
починали лунати в моїй кімнаті десь о пів-другої, коли ми приходили зі школи і
одразу вмикали приставку. Перегони тривали до шостої, цього часу вистачало на
повне проходження гри та суперечки стосовно того, хто з нас трьох кращий гонщик,
очевидно, що ігрового результату для цього було не досить. Гра не надоїдала
декілька місяців, за які наші уміння в ній лише прогресували. Траси поступово
були вивчені на пам'ять, а всі прийоми були опановані настільки добре, що ми
могли стріляти в ворога цілячись по карті, влучаючи навскіс через весь трек і в
кого треба.
Звичайно, через деякий час гра не могла не
приїстись, але картридж з «Rock’n’Roll Racing»
надовго залишився в мене на поличці, на випадок якщо зайдуть гості.
«Інтерплей» - вірний видавець «Бліззард» в доісторичну
епоху
|
На «Сега» гра вийшла вже з новою назвою студії розробників
– «Бліззард Ентетейнмент»
|
Початковий арт
|
Стартове меню
|
ДВІ НАЗВИ, ОДНА СТУДІЯ. ДВІ ВЕРСІЇ, ОДНА
ГРА
Коли студія «Blizzard Entertainment» приймалась за
розробку «Rock’n’Roll Racing»,
вона була відома під назвою «Silicon & Synapse», і в версії на «Супер
Нінтендо», де гра вийшла трошки раніше, навіть фігурувала відповідна заставка.
Але і на «Сега» уважний гравець, зможе розглядіти рекламу старого логотипу
студії, на будинках у фінальному ролику. В ті часи, «Бліззард» не обмежувала
свою творчість парою жанрів, а працювала в різних напрямах, серед яких були
різноманітні платформери, гонки, а пізніше стратегії, РПГ та навіть бітемап і
файтинг. Практично всі ігри авторства студії, вирізнялись підкреслено
мультиплікаційною, яскравою графікою, та якісним виконанням з фірмовим гумором.
Ще однією рисою «Бліззард», на той момент була
орієнтованість в першу чергу на консолі, деякі релізи і взагалі потрапили на
комп’ютери лише через емулятор, в тому числі і дана гра, орієнтована лише на
дві основні консолі свого покоління. Старша версія на «Супер Нінтендо» набула
більшої популярності на Заході, тоді як, через більшу поширеність на
пострадянських широтах приставки від «Сега», в нас більш була відома молодша
версія, що, віддамо належне розробникам, не була простим клоном. Зберігши
максимум, який вдалось через технічні обмеження, втиснути в «Мега
Драйв»/«Дженесіс», вони компенсували втрати ексклюзивними для слабшої платформи
речами, головними з яких є вдвічі більша кількість трас та одна додаткова
музична композиція.
Традиційно, для максимального комфорту
користувачів версії для «Сега», головне це не бачити аналогу на конкуруючий
платформі, де графіка, та особливо звук, представлені на кращому рівні, але в
грі, де головним був та лишається геймплей, ця різниця не принципова. Заглиблюючись
в тематику «Rock’n’Roll Racing»,
взагалі не згадувати про «Супер Нінтендо» неможливо, адже саме на ній в 1991
році вийшла предтеча цієї гри – «RPM Racing», глянувши на яку,
неможливо не побачити спільні риси: рельєфні треки, кольорові машинки з
великими колесами, доля екшену та звичайно економічна модель. Створення гри
зайняло менше півроку, а практично весь програмний ряд був написаний однією
людиною - Алленом Адхемом, що був одним із засновників «Silicon & Synapse».
На початку дев’яностих екшен гонки з маленькими
машинками та виглядом зверху чи в ізометрії як раз стали трендом, починаючи з
відомих «Мікромашин» та їх різноманітних варіацій, і закінчуючи Формулою 1 з
висоти пташиного польоту. Але жодна з цих ігор не сягнула і долі тої
популярності, що мала «Rock’n’Roll Racing».
Можливо саме через розуміння унікальності концепції, видавець навіть і не
намагався відтворити її, непряме продовження гонки на PlayStation виконане в
стилі звичайних екшен-гонок тої епохи. Без підходу «Бліззард» сіквел був
приречений на посередність. А в 2003 році, для Game Boy Advance було портовано
версію з «Супер Нінтендо», без жодних змін окрім можливості зберігати гру. Не
дивлячись на майже десятиріччя між релізами, навіть в такому вигляді на ігрову
концепцію «Rock’n’Roll Racing»
був попит.
Так виглядав прародич гри – «RPM Racing»
|
Версія на «Супер Нінтендо» вирізнялась не тільки графікою
та звуком, але і іншою шкалою енергії
|
Рельєф є однією з властивостей треків, з якою треба
рахуватись
|
Властивості трас включають в себе слизькі умови на крижаній
планеті
|
ІЗОМЕТРІЯ, СТИЛІЗАЦІЯ ТА РОК-Н-РОЛ
Як ми вже відзначили, «Бліззард» завжди уважно
ставились до графічного аспекту свої ігор, роблячи ставку в першу чергу на якісний
дизайн, і вже в другу на технологічні аспекти. Навіть в наші часи, студія
продовжує випускати ігри зі стилізованими графічними рішеннями в стилі
мультфільмів та малюнків, а ігри «Бліззард», так само виглядають завершеними
продуктами.
Не виключення і графіка в «Rock’n’Roll Racing»,
вона яскрава та кольорова. Ізометрична камера, та анімація спрайтів машинок навіть
створюють ілюзію 3D. Гоночні боліди досить плавно повертаються, підстрибують. Ефекти
виконані в майже стилі коміксу, деталізація достатня, щоб побачити окремі
деталі підірваної машини, чи тіло гонщика, що улітають на задній план. Самі
задні плани також мальовані і фактично статичні, але це компенсується тим, що в
кадр потрапляють різні деталі, це створює відчуття різноманітного оточення.
Візуальне оздоблення гри поза геймплеєм, виглядає
і того яскравіше, тут домінує червоний фон, на якому розташовані зображення
дійових осіб, важлива інформація та схематичні елементи інтерфейсу. Номінальний
сюжет представлено заставками перельоту з планети на планету та фінальним роликом.
Назва гри, сама по собі була заявкою на певну
музику, під яку мав би відбуватись ігровий процес, і тут у «Бліззард» було
одночасно і дуже визначене і дуже обмежене поле для маневрів. Прості
восьмибітні ритми та ледь розбірливий голосовий супровід, якими часто славились
тогочасні ігри, не задовольнили би ні гравців, ні відповідали б ставленню самих
розробників, тому ставку було зроблено на невелику кількість музики, але з
максимально чітким звучанням. «Бліззард» стикнулись з необхідністю подати
класичні рокові композиції, які б при тому адекватно звучали на
шістнадцятибітній платформі. Враховуючи, що дев’яності в першу чергу відомі
пересічним меломанам як епоха популярності електронної музики, жанровий вибір
розробників був в чомусь ризикованим та поза трендом, але варто було проїхати
хоча б одну гонку, як ставало зрозумілим, що події на гоночному треку
гармонійно зливались з треками музичного супроводу.
Головною композицією гри став вже згаданий, та
дещо затасканий "Bad to the Bone" Торогуда, відомий навіть фанатам
Алли Пугачової завдяки сцені в барі з «Термінатора 2» та купі інших фільмів та
телевізійних програм. Решта музики, це також легендарні композиції: "Born
to Be Wild" групи Степпенвулф, "The Peter Gunn Theme" від Генрі
Манчіні, "Paranoid" групи «Блек Саббат», "Highway Star" групи
«Deep Purple» та ексклюзивно на
версії для «Сега» "Radar Love" групи «Голден Іррінг». Вся музика була
ліцензована, що тоді не було загальнопоширеним методом. Особливо вдало
музикальний супровід вдався на «Супер Нінтендо», де він звучить виразніше та
глибше, проте версія для «Сега» дивує гравця лише приємно, без жодного сумніву «Rock’n’Roll
Racing» одна з найкращих ігор на цій консолі у відношенні музики та звуку, що
представлений також і голосовим супроводом справжнього коментатора, який реагує
на самі різноманітні аспекти гри, доносячи до гравця то важливу інформацію, то
просто кепкуючи з учасників заїзду. Хоча Ларрі "Supermouth" Хаффман
навряд чи був би почутий в Україні, якби не ця гра, його участь озвучці не
випадкова, він є культовим американським коментатором мотоспорту і відомий як
багаторічний голос гонок з «Суперкросу».
На такому достойному аудіо-фоні, ніхто би не
здивувався, якби рештою ефектів пожертвували, але такого відчуття не виникає,
кількість звуків не дуже велика, проте їх цілком достатньо, щоб забезпечити
події на трасі характерним звучанням. Гравець міг відрізнити, з чого саме
стріляють в даний момент, чи наскочив хтось на міну, чи був контакт між
машинами, з бортиком тощо.
 |
 |
 |
 |
ПЕРЕГОНИ МАЙБУТНЬОГО
В далекому майбутньому людство щасливо влилось в
родину галактичної спільноти, та зайняло в ній своє заслужене місце, яке нічим
не виділялось з поміж усіх інших. Можливо саме тому, люди та інопланетяни мирно
співіснують поруч, та навіть беруть участь у спільних спортивних заходах,
найпопулярнішим з яких є перегони на виживання, що проводяться на різних
планетах у формі чемпіонату. На кожній планеті є свої любимчики, яким складають
конкуренцію заїжджі шукачі грошей та слави.
Приблизно так виглядає сеттінг «Rock’n’Roll
Racing», в першій половині дев’яностих, коли навіть в пригодницьких іграх сюжет
був номінальним, наявність його у гонці була не аби якою дивиною, тому таке
завдання перед розробниками навіть і не стояло, натомість вони створили
враження певного світу, в якому відбуваються події гри.
Гравець, або двоє гравців, почергово прийматимуть
участь в перегонах на 4-6 планетах, в залежності від обраної складності. Умови
гри не змінюються від вибору персонажів, що представляють самі різні раси, від людей
та гуманоїдних істот, до кібернетичних організмів та кудлатих інопланетян. Опоненти
та інші персонажі також складають різношерсту компанію. Кожна планета має
гоночну лігу, з двох дивізіонів, успішно вступивши в яких, можна перелетіти на
наступну планету на космічному кораблі капітана Бреддока. Таким же чином,
найкращий гравець потрапить в зал слави для отримання кубка за чемпіонство.
 |
 |
 |
 |
НЕСПОДІВАНА ГЛИБИНА В БАНАЛЬНОМУ ЖАНРІ
Як і більшість популярних ігор, «Rock & Roll
Racing» проста в опановуванні, справа тут у практиці та в розумінні принципів
та моделі ігрового процесу. Отже, гра має два режими, основний на проходження
та «Versus». Ми зосередимось на проходженні, так як другий є просто різновидом
практики/вільної гонки, де можна вибрати одразу будь яку з планет, чи машин,
які будуть максимально прокачаними.
На початку нам дають можливість обрати одного з
доступних гонщиків, кожний з них має два бонуси до базових параметрів персонажа,
яких в грі чотири: максимальна швидкість, розгін, стрибучість та входження у
поворот. Вибір залежить від стилю водіння гравця, але доленосного значення мати
не буде, адже в «Rock & Roll Racing» багато інших змінних, що впливатимуть
на гру, але ми почнемо з базової механіки.
Керування у грі, на відміну від камери, зроблене
від першої особи, і якщо машинка візуально буде їхати то від Вас, то на Вас,
стрілки вліво-вправо на геймпаді відповідатимуть повороту машини саме вліво та
вправо ніби Ви сидите всередині, або якби це була радіокерована модель. Головна
кнопка в грі – «газ», винесена на «В», кнопка «А» відповідатиме за використання
основної зброї, кнопка «С» - використання мін, чи шипів. Подвійне натискання
газу, або одинарне натискання кнопки «Y», якщо вона у Вас є, вмикає турбо-прискорення,
або стрибки на слабших машинах. І нарешті кнопка «Mode» виконує функції
гальмування та дозволяє входити в поворот з меншим радіусом.
Траси в грі будуть поступово ускладнюватись,
дозволяючи помалу опановувати специфіку перегонів. Фактично всі повороти тут,
становлять дев’яносто градусів, навіть петлі у сто вісімдесят градусів, це лише
два прямих кути поставлених поруч. Тому тактика проходження поворотів є однаковою,
та потребує вчасного зривання боліду з зовнішнього радіусу у апекс, як і в
більшості гонок. Завчаючи траси, гравець швидко вчиться, поворотам, та згодом
виконує маневри починаючи їх навіть швидше, ніж поворот з’являється на екрані.
Контакт з бортами траси є небажаним, так само як і з різноманітними перепонами,
на зразок луж мастил, води, льоду, лави, а також шипів та мін. Переважна
більшість цих речей розгортає машину у небажаному напрямі, а останні наносять
пряму шкоду броні боліда.
Власне про шкоду, оскільки «Rock & Roll
Racing» є екшен-гонкою, нанесення шкоди суперникам, з ціллю їх сповільнення, є
важливою складовою гри. Повністю знищити учасника неможливо, але після того, як
шкала броні добігає кінця, його машина вибухає, і з невеликою паузою знову
відрожується на трасі та стартує з місця, з втратою дорогоцінного часу. В
якості доступного арсеналу, в грі є імпульсна гармата, ракетні установки,
самонавідні імпульси. Останні, скоріш спосіб компенсувати сильні сторони судна
на повітряній подушці, так як самонаведення не дозволяє самому обирати ціль, а
от звичайні імпульси та ракети, досить ефективно та прицільно нищать ворожу
техніку на будь якій відстані. Стрільба тут не надто обтяжена, достатньо бути
приблизно на одній лінії з суперником, для того, щоби влучити, навіть не маючи
візуального контакту. Розстановка
мін ще простіша справа: скидайте їх прямо під бампер переслідувача, працює для
обох видів зарядів, проте стаціонарні міни, доступні лише на одній машині, їх можна
класти у «людних» місцях, наприклад на правильній траєкторії у складних
поворотах, щоб ускладнити маневри опонентів.
Розібравшись з поведінкою на трасі, можна
переходити до економічної моделі, яка побудована так, що гравець заробляє в
гонках гроші, за які він може придбавати транспортні засоби, та модифікувати
їх. Гроші можна отримати двома способами: зайнявши одне з трьох перших місць у заїзді
та підбираючи безпосередньо на трасі. За перше місце виплачується 10 000
доларів, 7 000 за друге та 4 000 за третє. Кожний пакунок на трасі
приносить ще 1 000 доларів, як і повне знищення опонента гравцем. В
рідкому випадку обгону іншого гравця на одне коло, можна отримати ще 5 000
доларів. Стартовий капітал гравця складає 20 000 доларів, яких вистачає лише
на одну машину, на вибір будуть економ-варіанти маскл-кара та позашляховика.
Пізніше у грі стануть доступними потужний гоночний автомобіль, танк, та
винищувач на повітряній подушці. Всі ці одиниці мають власні сильні та слабкі
сторони, тому гравцю варто зважити всі за та проти, перш ніж робити як покупку
нової, чи апгрейди існуючої машини.
Поліпшення мають чотири рівні, з яких перший вже
встановлено у «заводській конфігурації». За своїм визначенням, гравець може сам
обирати, в що саме інвестувати виграні кошти: двигун, корпус, підвіску, шини.
Також можна було докупати «витратні матеріали»: заряди до основної зброї, міни
чи шипи, запас прискорювачів, до семи одиниць кожного. Придбані один раз, дані
речі відновлювались на старті кожного кола. Всі придбання лишались прив’язаними
до машини, на яку їх було встановлено, та втрачались з купівлею нового
транспортного засобу, який доводилось розвивати з нуля. Це ставило гравця перед
нелегким вибором збирати на нову машину і поліпшувати вже її, чи робити апгрейд
по мірі необхідності вже, щоб легше зберігати конкурентоспроможність. Ситуацію
рятувало те, що можна було зберігши попередні покупки та гроші, лишитись на
певній планеті на зайвий сезон, щоб заробити додаткові кошти, тому теоретично
можна купити та покращити всі доступні машини.
Звичайно, глибина всього наведеного вище, та ще і
у такому жанрі як гонки, була вже винятковою, але з обранням мультиплеєру можна
було помножити це на два. Режим кар’єри повноцінно підтримував двох гравців,
кожен з яких так само міг купляти машини, поліпшення, а також конкурувати у
боротьбі за гроші та очки. Майже єдиним мінусом стало те, що на певному етапі
гри, очок для перельоту на наступну планету вистачало лише одному. Що ж до
іншого недоліку, то він був неминучим, при розділенні екрану на дві частини,
втрачалась відчутна частину огляду, але до цього можна було пристосуватись,
особливо врахувавши те, наскільки азартнішою була гра з друзями. Конкуренція з
живим опонентом була одночасно і важчою, і веселішою, а підірвати заклятого друга
за декілька метрів до фінішу і взагалі викликали вибух емоцій. Суперництво на
трасі плавно переходило в гонитву озброєнь, коли кожен самостійно розвивав свій
болід, але зрештою, на пізніших етапах гравці забували на декілька раундів про
ворожнечу, аби допомогти другу набрати необхідну кількість очок для перельоту
на наступну планету, поки це було можливим.
 |
 |
 |
 |
НЕХАЙ РІЗАНИНА ПОЧНЕТЬСЯ!
У «Rock & Roll Racing» є три режими
складності, від яких залежить сила та оснащення комп’ютерних ворогів, а також
кількість планет, на яких триватиме чемпіонат. На «новачку» чемпіонат
закінчиться після трьох планет: кислотної Кем-6 (8 треків у дивізіоні),
похмурого та горбистого Драконіса (10
треків в дивізіоні) та сміттєзвалища на Богмайр (12 треків в дивізіоні). На «ветерані» до них
додаються кислотна Нова Моджаве (тут і надалі по 14 треків в дивізіоні) та слизька та крижана
Нго. На «воїні» чемпіонат складається з шести планет, останньою буде вогняна
Інферно.
Траси ставатимуть дедалі важчими, в першу чергу
мінятиметься їхній рельєф, додаватимуться трампліни, розвилки.
Збільшуватиметься кількість перепон: мін, калюж. Спочатку з’являться звичайні
прискорювачі – стрілки на яку треба наїхати щоб отримати додатковий ривок
вперед, але згодом такі стрілки траплятимуться і зі зворотнім напрямом, і як
результат з протилежним ефектом. Опоненти також будуть покращувати власні
машини від дивізіону до дивізіону і нарешті зростатиме кількість очок необхідна
для перельоту на наступну планету.
Кожен знайде свій спосіб пройти режим кар’єри,
проте зазначу свій особистий вибір, до якого я дійшов в процесі багатократного проходження
гри. Початковий транспортний засіб не вартий покращень. Так, Ви можете довести
його до максимуму і при бажанні навіть пройти всю гру (я точно пам’ятаю, що
доходив на «Dirt Devil» на складності «ветеран» до Інферно), але це буде важко
та нервово. Тому Ваша перша ціль – придбати «Air Blade», для цього буде
потрібно відкладати гроші на першій планеті, можливо Ви захочете докупити
зарядів для гармати на початках, але цілком ймовірно виграти перший дивізіон
взагалі без апгрейду. Початкові машини мають шипи замість мін, які я
використовував хіба що на останньому колі, щоб самому не напоротись на них, а
стрибки досить сумнівна властивість.
«Air Blade» є універсальним транспортним засобом,
що в разі максимальної комплектації зберігатиме конкурентоспроможність до
останніх дивізіонів чемпіонату. Ракети лишаються найефективнішою зброєю в грі,
а стаціонарні міни більш ефективні, ніж тимчасові у міни трака та судна на повітряній
подушці. На «Air Blade» цілком реально і пройти гру, хоча буде складніше на
двох останніх планетах, але в цьому не буде потреби, адже придбаний на ранній
стадії «Air Blade», дозволить назбирати достатньо коштів на судно на повітряній
подушці «Havoc», а потреби відкладати гроші на пенсію у грі немає.
«Havoc» як транспортний засіб орієнтований на
швидкість, так як його гармата та міни ефективні лише на ближній дистанції.
Тому на останній крижаній та вогненній планеті, доцільно не захоплюватись
конфліктами та їхати весь час попереду, для цього прокачайте двигун боліду.
Траси потребуватимуть доброго вивчення, особливо це стосуватиметься зворотних
стрілок, що можуть коштувати Вам цілої гонки.
Щодо вибору персонажу, то мій завжди падав на
Снейка, через головні на мій погляд, характеристики – швидкість та розгін.
Бажаючи можуть скористатись чіт-кодом, там обрати Олафа – персонажа з іншої гри
«Бліззард» - «The Lost Vikings», крім бонусів аналогічних Снейку, він має також
бонус до входження у повороти, але насправді, проходження поворотів настільки
важливе у грі, що навіть без бонусу це потрібно навчитись робити добре, інакше
гра буде болем в одному місці.
Гра дозволяє зберігати прогрес за допомогою
паролів, проте варта того, щоб проходити її одним махом за декілька веселих
годин.
 |
 |
 |
 |
КРАЩА ЧИ УНІКАЛЬНА?
Не має жодних сумнівів в тому, що «Rock &
Roll Racing» не тільки одна з найкращих шістнадцятибітних гонок, але і взагалі
гра на своєму поколінні консолей. Завершена та відшліфована, таку
характеристику, на щастя, можна дати не одному продукту, що вийшов зі студії
«Бліззард», але на той час, це було досягнення дуже відчутного масштабу. Особливо,
якщо не забувати, що гонки і тоді і зараз лишались досить специфічним та не
самим популярним жанром, то успіх гри в загальному, виглядає винятковим
досягненням. Екшен-гонки згодом будуть видозмінюватись, і можливо для когось
з’явились кращі приклади в цьому жанрі, проте жоден з них не повторить в повній
мірі ні геймплейної формули, ні культовості «Rock & Roll Racing». Можливо
це тільки на краще.
Зворотні стрілки можуть зіпсувати майже виграну гонку
|
Небезпечні стрибки
|
Вогненна планета Інферно
|
Зал слави
|
+ ПЛЮСИ:
+
Довершеність у виконанні та оформленні
+
Достойна графіка
+
Можливо найкраща реалізація музики на «Мега Драйв» та ліцензований саундтрек
+
Азартний геймплей, азартний в квадраті в режимі мультиплеєру
+
Додатковий контент на «Мега Драйв»
- МІНУСИ:
-
Природня неможливість конкурувати з «Супер Нінтендо» в якості звуку
- Дивне обмеження, що не пропускає обох гравців одночасно
на половину планет в режимі кар’єри
- відсутність можливості гри на чотирьох, навіть
на SNES
ОЦІНКА
Дана оцінка враховує гру як в межах жанру, так
і на консолі, в обох випадках «Rock & Roll Racing» в топі найкращих,
якісний продукт та безсмертна класика, яка і зараз зможе розважити невелику
вечірку.
|
А+
|
This review
(excluding images and otherwise registered trademarks or other intellectual
property that has been used here for non-profitable purposes of making this
review) is copyrighted to Andy Nagorny
© 2015. All rights reserved.
Rock &
Roll Racing is an official registered trademark of Blizzard
Entertainment Inc. Rock & Roll Racing 3 game is
licensed to Sega and published by Interplay Productions. Game and its images are an officially registered properties of
its respective owners. All rights reserved.
