Огляд CHIP’N DALE: RESCUE RANGERS 2

CHIP’N DALE:

RESCUE RANGERS 2

PLATFORM	NINTENDO ENTERTAINMENT SYSTEM
GENRE	PLATFORM
RELEASED	DECEMBER 10, 1993
PUBLISHER	CAPCOM
DEVELOPER	CAPCOM

 перша публікація http://www.opengamer.com.ua/chipn-dale-rescue-rangers-2/

ВСТУП 

Навіть поверхневий погляд на списки ігор по Діснеївським мультфільмам, дає зрозуміти, що друга частина пригод бурундуків-рятівників закриває для «Кепком» славну сторінку в історії компанії. Зараз ми знаємо компанію не за доброзичливі мультяшні платформ ери, а завдяки зовсім іншим іграм, проте, згадаємо ще раз, як це було.

Ми повернулись!

Вертикальний геймплей

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Як і у випадку з, другою частиною пригод Скруджа, «Чіп та Дейл 2» стикнулись з тою самою проблемою, коли якісне продовження, успішної гри, що перевершило оригінал, користувалось меншим попитом, через практичну кончину восьмибіток в Японії та на Заході на момент релізу. І навряд чи Нінтендо та Кепком дуже втішились з того, що такі ігри набули заслуженого визнання на піратському ринку колишнього СРСР. Окрім піратів, гра також була дуже високо оцінена критиками, які порадили тим, в кого ще лишилась НЕС, дістати її із нафталіну.

Традиційно для себе, Кепком не стали експериментувати і чіпати ігровий процес, зміни торкнулись якості зображення та звуків, в усьому іншому це була майже та сама гра, навіть складність, а точніше легкість лишили там само. З нових фішок варто виділити відмову від мапи з вибором рівнів, наявність вибору бурундука в грі на одного гравця, а також дещо зліших босів. В кооперативі, бурундук кинутий іншим бурундуком, також став зброєю. В тактиці кидання предметів з’явився супер-кидок: якщо перетримати об’єкт чи напарника в руках, то кидок виходив більш потужніший.

Не буду оцінювати, чи поліпшився сюжет, але певне надихання світовим кінематографом не помітити важко. Після втечі Жирного кота з в’язниці, рятівники реагують на повідомлення в новинах, про замінований заклад громадського харчування, куди і відбуває гравець на пошуки вибухового пристрою. Розмінувавши бомбу, та допитав божевільного кроля, команда відправляється через каналізацію в порт, аби завадити пограбуванню корабля, що під шумок збирався здійснити Жирний Кіт. Щоправда тут їм щастить значно менше, і керовані гравцем або гравцями персонажі, виявляються закритими в холодильнику. Тим часом Жирний Кіт випускає, з вази, вкраденої на кораблі раніше, якесь вселенське зло. На наступному рівні, що відбувається в складських приміщеннях, рятівникам вдається загнати духів назад у вазу, та погодитись на «стрілу», набиту головним ворогом у парку розваг. В парку розваг, в гравців є вибір в якому порядку пройти 3 атракціони, після чого відкриваються двері до кімнати управління для фінального поєдинку проти роботизованої версії Жирного Кота. Далі історія залишається відкритою для продовження, якого ми так ніколи і не побачили, все вибухає і рятівники ледь уносять лапи живими.

До покращень в порівнянні з оригінальною грою, також можна віднести заставки, в яких викладався сюжет, зараз їх б назвали «на движку», замість картинки персонажа з текстом, герої відображались на фрагменті рівня, розмовляючи звичайно все так само – текстовими діалогами.

Загадковий механізм

Останній ривок

ГЕЙМПЛЕЙ

Друга частина «Чіпа та Дейла» лишилась тим самим платформером, головні принципи та концепція ігрового процесу не змінилась. Рівні стали дещо більш насичені об’єктами та платформами, частіше потрібно рухатись вгору. Але найбільше зміни торкнулись двобоїв з босами. Кулька, що раніше була доступна гравцю перед початком бійки, зникла, тепер, для того, щоб добути снаряди, якими можна кинути в боса, доводилось чекати, поки вони з’являться через дії самого ворога, або просто випадуть в певний час.

В усьому іншому, гра лишилась вірною початковій концепції: рухайся вперед, чи вгору, уникай контакту з ворогами якщо не маєш в руках коробки, чи аналогічного предмету, і кидайся ними в усе, що рухається.

Наприкінці рівня можна поповнити касу, якщо вдало збити свій бонус

Посіпака Жирного Кота капітулює

ПРОХОДЖЕННЯ

Оскільки рівні гри в порівнянні з оригіналом особливо не ускладнились, поради по проходженню можна звести лише до тактики проти останнього боса. Снаряд, яким його треба знищувати, вибухає через три секунди, після випадання. Робот атакує трьома способами, не рахуючи падіння зверху, проте, якщо грамотно використовувати це падіння, то гравець може навіть не брати бомби до рук, даючи металевому коту самостійну приземлятись на неї.

Граючи в кооперативному режимі, гравці можуть відкрити дві бонусних зони. Вхід в першу знаходиться в каналізації, де потрібно закинути напарника в щілину з кнопками, для цього потрібно використати посилений кидок. Вхід в другу, відкривається на рівні с привидами при одночасному натисканні кнопок в кімнаті з картиною.

Жирний кіт 2.0

Місію виконано. Майже…

ВИСНОВКИ

Якщо розглядати бібліотеку ігор НЕС у комплексі, то «Чіп та Дейл 2» становлять «золотий фонд», якщо Ви мали цю приставку та не пройшли обох частин пригод рятівників, то Ви багато втратили. В контексті ж оригінальної гри, продовження вийшло показово якісним, без революцій, але дороблене та поліпшене.

+ ПЛЮСИ:

+ графіка та звук на високому для восьми біт рівні

+ цікавий кооперативний режим

- МІНУСИ:

- пізній вихід

- коротке проходження.

ОЦІНКА Ще одна класика восьмибітної епохи, яка вийшла надто пізно, щоб принести заслужений прибуток видавцям та розробникам, але ті, хто залипли на старих приставках дещо довше, змогли отримати своє задоволення.

А-

This review (excluding images and otherwise registered trademarks or other intellectual property) is copyrighted to Andy Nagorny © 2015. All rights reserved. Chip’n Dale: Rescue Rangers is an officially registered property of Walt Disney Company. Chip’n Dale: Rescue Rangers 2 game licensed to Nintendo and Capcom, game and its images are an officially registered properties of its respective owners. All rights reserved.

Огляд CHIP’N DALE: RESCUE RANGERS

 CHIP’N DALE: RESCUE RANGERS

 

PLATFORM	NINTENDO ENTERTAINMENT SYSTEM
GENRE	PLATFORM
RELEASED	JUNE 8, 1990
PUBLISHER	CAPCOM
DEVELOPER	CAPCOM

перша публікація http://www.opengamer.com.ua/chipn-dale-rescue-rangers/

  

ВСТУП

Після виходу «Качиних історій», Кепком спіймали свою хвилю. В ті часи, компанія ще трималась за певні етичні міркування, на кшталт міфічних тепер, сімейних цінностей, а виходячи з таких стандартів, кращий сеттінг, ніж диснеївські мультфільми, важко придумати. Особливо, в кінці восьмидесятих, коли ринок розваг ще не був настільки перенасичений франчайзами. Не знаю, чи позиціонували в Японії ці два серіали одночасно, але другою «диснеївською» грою Кепком став платформер «Чіп та Дейл».

Стартовий екран

Важлива сюжетна інформація

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Сюжет гри розповідається в найулюбленіший японцями манері – малюнками персонажів, під якими з’являється текст. Можете пропускати зав’язку про пошук кошеня сусідської дівчинки, дуже скоро гравець дізнається, що це лише був хитрий трюк головного антагоніста - Жирного Кота, щоб виманити чоловіків, точніше самців, з хати, та викрасти мозок команди рятівників, та по сумісництву хазяйку домоволодіння – мишу Гаджет (в російській версії її чомусь обізвали «Гайкою»). Доведеться пройти деякий шлях, перш ніж вдасться визволити не в міру розумну мишу-подругу з полону, і вже після чого можна буде відправитись звести рахунки з Жирним.

Якщо Ви бачили оригінальний мульт-серіал, то по ходу проходження гри, можна побачити дуже багато знайомих облич. Більшість ворогів фігурували на телебаченні, щоправда в самих різних історіях з життя бурундуків-рятівників, тому гра трошки нагадує вінегрет з мультфільму. Щоправда, тоді про це не задумувались, а впізнавати на екрані персонажів та оточення було цілком логічно – адже навіщо інакше робити гру у відомому франчайзі. Правильність підходу підтвердило те, що «Рятівники» зірвали схвальні відгуки критиків та продались за мільйон копій, лише дещо поступившись в результатах попередній грі Кепком. Як і в першому випадку, «Чіп та Дейл» брали гравця не тільки брендом, але і цікавим геймплеєм.

Мапа рівнів

На подвір’ї

ГЕЙМПЛЕЙ

Розробники з Кепком не зробили революції з геймплеєм «Рятівників», проте достатньо оригінально зав’язали його на одній можливості, що доступна тут бурундукам – піднімання предметів, переважно ящиків. Підібравши ящик, Чіп та Дейл могли нести його, кидати в різних напрямах, а також ховатись під ним. Окрім дерев’яних ящиків, що знищувались при контакті з ворогами, були більш довговічні металеві. За допомогою ящиків, складаючи їх, гравець міг також дістатись до узвищень. Також в ролі ящиків могли виступати предмети, на зразок яблук, та, що найцікавіше – самі бурундуки. При грі на двох, один персонаж міг нести іншого, та кидатись ним. Хоча «Чіп та Дейл» не були складною грою, щоб полегшити проходження тим, що граєш удвох, кооперативний режим все одно був цікавим, а можливо і більш складним, наприклад, утягнувши екран вгору, один з бурундуків міг «забути» іншого внизу. Перший гравець завжди грав Чіпом, другий – Дейлом.

Окрім рухів, що були зав’язані на піднятті предметів, бурундуки могли стрибати вгору, та зістрибувати вниз, без чого, звичайно, неможливо уявити гру в цьому жанрі.

Здоров’я бурундуків відображалось вже знайомими сердечками. Також, за допомогою одного з павер-апів розкиданих по рівням (як правило все під тими ж ящиками), гравець міг стати безсмертним на короткий проміжок часу. Павер-апи також можна було зібрати по закінченню кожного рівня, але на це давався дуже обмежений час.

Підсумовуючи геймплей, треба сказати, що задача гравця була нескладною: рухатись вперед, кидаючись ящиками по ворогам, або ховаючись під ящик, коли ворог вже надто близько. Практично за один тільки перший рівень, гравець освоював цей мінімум рухів, і далі гра проходилась на одному диханні. Ця легкість в проходженні, була названа головною, якщо не єдиною, вадою гри.

Чіп закручує кран з водою

В бібліотеці

ПРОХОДЖЕННЯ

Гра починається з нульового рівня, де гравець буде пересуватись задніми частинами подвір’я та лініями електропередач. Після цього його чекає дещо традиційний для Кепком вибір, гравець може рухатись по карті, що складається з декількох стежин, які йдуть через сім рівнів, проте, деякі з них можна обійти, окрім четвертого (D) та сьомого (G). Порядок та необхідність проходження решти рівнів залишається на совісті гравця. Після звільнення з полону, Гаджет будує ракету, на якій гравець дістається до трьох останніх рівнів, які також є обов’язковими.

Кожний рівень закінчувався босом, з числа персонажів, чи механізмів з серіалу. Тут вже не було ящиків, замість них була одна кулька, використовуючи яку, можна було наносити пошкодження босу, увертаючись від його атак.

Нажаль, чи на щастя, дуже важко давати поради в проходженні легкої гри. Єдине, це хіба що – не опинятись в незнайомому місці без ящика.

Останній бос

Знову разом

ВИСНОВКИ

Для власників «НЕС»/«Денді» «Чіп та Дейл» стали обов’язковою грою, якщо не для проходження, то принаймні точно для ознайомлення. Яскраве оформлення рівнів, знайомий по мультфільму світ, сімейна орієнтованість, а також дружній рівень складності, зробили «Рятівників» одним з найкращих платформерів кінця восьмидесятих – початку дев’яностих, та принесли Кепком черговий фінансовий успіх.

+ ПЛЮСИ:

+ Достойна графіка

+ Цікавий геймплей з ящиками

+ Повноцінний та азартний кооперативний режим

- МІНУСИ:

- Прохідний рівень складності

- «Заяпонізований», як для американської тематики, сюжет

ОЦІНКА Для того, щоб не повторювати плюси та мінуси, лише зауважу, що «Чіп та Дейл» увійшли в історію ігрової індустрії незалежно від того, як оцінювати гру зараз.

А-

This review (excluding images and otherwise registered trademarks or other intellectual property) is copyrighted to Andy Nagorny © 2015. All rights reserved. Chip’n Dale: Rescue Rangers is an officially registered property of Walt Disney Company. Chip’n Dale: Rescue Rangers game licensed to Nintendo and Capcom, game and its images are an officially registered properties of its respective owners. All rights reserved.

Огляд NARC

NARC

PLATFORM	NINTENDO ENTERTAINMENT SYSTEM
GENRE	RUN AND GUN (SHOOT’EM’UP)
RELEASED	1988
PUBLISHER	WILLIAMS
DEVELOPER	WILLIAMS

перша публікація http://www.opengamer.com.ua/narc/

ВСТУП

В часи панування юристів «Рокстар» в судах, у справах про насильство у відеоіграх, важко повірити, що щось на зразок НАРКу, могло обговорюватись в тій самій термінології, а також стати відомим за ультра-насильство. Тим не менш, наприкінці восьмидесятих, НАРК був однією з улюблених червоних ганчірок захисників моралі від технологічного прогресу, на зразок сьогоднішнього ГТА. Подумати тільки, гравець міг вбивати та арештовувати нарко-злочинців прямо на вулиці, граючи за бійця відповідного спецпідрозділу. Але, якщо відкинути весь цей навколишній рекламний мотлох, то НАРК мало відрізняється від аналогічних ігор в жанрі, хіба що трошки, про що і піде мова нижче.

Так, це круто, добро з біцепсами і на червоному «Порші»

Ломбарди чергуються з алкомаркетами… Львів?

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Насправді, НАРКом громадськість лякали дарма, достатньо глянути сьогодні на ГТА, де можна завантажитись і піти вбивати стражів правопорядку, в НАРК же гравець захищає закон. Для цього він протистоїть вуличним бандам втягненим в незаконне споживання, зберігання, виробництво та розповсюдження наркотиків. Частину зловмисників зовсім не обов’язково вбивати з табельного автомата, якщо підійти до ворога впритул, персонаж виконує арешт, так що не все так жорстоко, арешти навіть стимулюються більшою кількістю очок. В НЕС версії є мила деталь, яка змусить посміхнутись, наприклад, якщо влучити в атакуючу героя собаку, то вона зменшиться в розмірах та втече, такий от реверанс в сторону захисників тварин. Складалось враження, що самих розробників та видавців, питання жорстокості хвилювало значно більше, ніж потенційних скаржників. Навіть в кінці гри, вона повідомляє, що гравець успішно пройшов тренувальну програму, ще б пак, інакше можна було подумати, що це все відбувалось насправді. Що правда, до кінця гри ще треба було дістатись. В цьому міг допомогти товариш, якому в керування давали другого оперативника. За допомогою брифінгів, через термінал комп’ютера, намальованого в заставках, гравці отримували інформацію про кожне наступне завдання, а також сюжет в цілому. Сюжет без несподіванок: доведеться ліквідувати злочинну мережу, очолювану кримінальним авторитетом містером Бігом.

Наркоіндустрія часів епохи до Breaking Bad

Гелікоптер збивається однією вдало пущеною ракетою

ГЕЙМПЛЕЙ

Простота ігрового процесу в НАРК, компенсується досить дерев’яним керуванням, зокрема це стосується того, що гра орієнтована лише на дві робочі кнопки, при геймплеї розрахованому на чотири, тому коротке натискання та затискання кнопки, дають зовсім різні ігрові дії. Ось таке рішення прийняли при переносі гри з ігрових автоматів. Крім переміщення вперед-назад, вгору-вниз, персонаж міг стрибати, присідати, стріляти ракетами та кулями, і ті і інші закінчувались, тому боєприпаси треба пильнувати, щоб не залишитись з пістолетом, в якому вогонь ведеться лише одиночними. Звичайно вороги теж мають певний арсенал боротьби з гравцем, переважно це вогнепальна зброя, інколи прямий контакт, тощо. Від всього цього треба увертатись, та вбивати ворогів швидше, ніж вони з’являються. Оскільки рівень, та його частини продовжуються до моменту виходу гравця через двері з відповідним надписом, то ворогів треба знищувати до того, коли з одного з них не випаде карточка-ключ до таких дверей. Проте, гравець може займатись знищенням так довго як хоче, адже за вбитих та арештованих злочинців нараховуються очки. Це важливий момент, за ці очки по проходженню рівня даються додаткові життя, а вони будуть зовсім не зайві. При бажанні гравець може виконати побічні дії для додаткових очок, за знищення чи підбирання певних предметів. Але, додаткові життя Ви отримаєте тільки по закінченню рівня, так що захоплюючись набиранням очок, не забудьте, що їх ще треба винести з рівня. А для того, щоб гравці не доїли на легших рівнях додаткові життя, їх загальна кількість обмежена, так що не залипайте.

В завершення про геймплей, необхідно згадати також третій рівень гри, де гравець отримував можливість, проїхати його частину на спортивному автомобілі. Особливих преференцій це не давало, але на той момент це було різновидом «як насправді», адже комп’ютерні персонажі на той момент жили і рухались в якомусь своєму обмеженому світі, мало схожому на реальний, тому тоді така дрібниця насправді могла мати вражаючий ефект на гравця.

Мр. Біг власною персоною

Спірне рішення стосовно фінального боса. Таке враження, що головні герої самі чимось закинулись.

ПРОХОДЖЕННЯ

Гра складається з семи рівнів та битви з останнім босом на восьмому. В загальному, гравцю потрібно слідувати простій схемі: косити по максимуму легких ворогів для прокачування рахунку та якнайшвидше після того евакуйовуватись з поточного фрагменту рівня. Бережіть  ракети на гелікоптери та важчих ворогів. По можливості варто заробляти очки на додаткових бонусних завданнях. До останнього боса потрібно підійти добре озброєним, в першу чергу додатковими життями. До речі сам вибір зовнішнього вигляду боса досить спірний – гігантська голова, яка їздить за гравцем, і спочатку стріляє, потім (коли голові буквально надавати по капелюху) від неї лишається череп, який вже може поранити гравця тільки при контакті. Рухається він доволі швидко, а потрапити у правильну точку на ньому буде нелегко, так що контактів буде вистачати, тут і знадобляться запасні життя.

Майже як в ГТА

От така от туфтєнь… А я думав це все було насправді.

ВИСНОВКИ

Є ігри, які завдяки своїм геймплейним особливостям, надовго залишаються актуальними і навіть старіюча графіка нездатна применшити їх цікавість. Нажаль «НАРК» не така гра, актуальні на момент виходу фішкі, що базувались на надлишку насильства (як його тоді собі уявляли в іграх), тепер виглядають хіба що комічно. Звичайно, це не применшує достоїнств гри на момент її виходу, десь так виглядають пристойні ігри свого часу, що в ньому і лишаються. Підозрюю, що такий скепсис можуть розділити не всі, адже навіть у НАРК виявилось достатньо шанувальників, заради яких гра поширилась на багатьох ігрових платформах свого часу, а також отримала перевидання на головних консолях аж у 2005 році. В новому вигляді гра також прихитрилась нашуміти кривавістю та не зовсім чистим обіграванням нарко-тематики, але не проривом в геймплеї чи культурній цінності.

+ ПЛЮСИ:

+ Досить непогана аркада на двох гравців

+ Присутні окремі елементи, що на момент виходу були оригінальними.

- МІНУСИ:

- Одноманітний геймплей

- Майже безкінечно атакуючі вороги

- Ідіотський головний бос, що зрештою виводить гравця на думку про абсурдність як сеттінгу гри, так і самого процесу.

ОЦІНКА «НАРК» це непоганий шут’ем’ап свого часу, що увібрав в себе як позитивні досягнення жанру, так і все те, через що він фактично зник. Скоріш за все, більшість людей які пройшли цю гру, швидко про неї забули.

B

This review (excluding images and otherwise registered trademarks or other intellectual property) is copyrighted to Andy Nagorny © 2015. All rights reserved. NARC is a game and officially registered property (trademark) of WMS Industries, Inc., Ltd. Game and its images are an officially registered properties of its respective owners. All rights reserved.