PIRATES! GOLD

PLATFORM	SEGA GENESIS
GENRE	RPG, ACTION-ADVENTURE, STRATEGY
RELEASED	1993
PUBLISHER	MICROPROSE
DEVELOPER	MICROPROSE, MPS LABS

перша публікація http://playua.net/retro-oglyad-pirates-gold/

Вітер наповнює білосніжні вітрила. Скрип дерева, натягнутої тканини та мотузок перемішується з потужними ударами хвиль об дерев’яний ніс фрегата, що повільно підіймається з морської блакиті, та опускається назад. Куди не глянь, навкруги розкинулось неозоре синє море. Чорний прапор захований біля щогли в очікуванні свого часу, коли з’явиться гідна здобич. Десятки напружених очей вдивляються в горизонт у пошуках бажаного силуету торгового судна.

Романтика далеких морів відома багатьом з нас завдяки численним книжкам, фільмам і звісно ж, відеоіграм. Корсари, флібустьєри, приватири – у професії пірата є багато красивих та екзотичних синонімів, які разом із пригодницьким антуражем облагороджували криваву реальність. У справжньому житті працівників абордажного гака та тесака було дуже мало простору для героїзму, навіть коли піратство заохочувалось урядами держав, а самі грабіжники перебували на державній службі.

Піратська рутина давно знайома ґеймерам, в цій тематиці вийшла не одна гра, проте справжню манію свого часу породила лише одна з них, а її успіх багато хто намагався повторити. Гравці зі стажем вже зрозуміли, що мова йде про Pirates!, яка нещодавно відсвяткувала тридцяту річницю. Pirates! переносила людей в далеку епоху буканьєрів та чорного прапору, використовуючи найсильніший графічний процесор – людську уяву — та захопливий ігролад, що по міцності можна було порівнювати з деякими наркотиками.

І хоча мало хто в Україні застав оригінальну гру через слабке поширення комп’ютерів на початку дев’яностих, піратська манія наздогнала вітчизняних гравців на восьми- та шістнадцятибітних консолях. На останні, а саме Sega Mega Drive, прийшовся якісний рімейк оригіналу, про який ми і поговоримо сьогодні.

Романтизований початковий екран

Вибір умов гри

ІМ’Я ЯК БРЕНД

Ім’я Сіда Маєра давно вийшло з категорії ідентифікатора особи та стало  успішною торговельною маркою. При його згадці в уяві мільйонів людей з’являються картинки епічних пригод, пережитих за сотні годин в культових іграх, передусім, у безсмертній Civilization, перша частина якої вийшла у 1991 році. Проте історія великого ґеймдизайнера почалась за десять років до того, коли разом із Біллом Стілі він заснував компанію MicroProse. Профілем фірми стали симулятори, хоча Сід був не проти експериментувати з іншими жанрами, втім, конвеєр брав своє. Лише у 1985 році він нарешті вирвався зі світу авіасимів, для того, щоб… зробити симулятор підводного човна. Можливо саме за його розробкою Сід задумався про іншу морську гру, що вийшла через два роки — Sid Meier’s Pirates! Вона стала першою грою з іменем дизайнера у назві — це й хід був зумовлений нехарактерним для MicroProse жанром, тому потрібно було підкреслити, що гру робив не абихто. Примітно, що сама ідея зробити бренд з імені Маєра спала на думку акторові Робіну Вільямсу, який жартома порадив Біллу Стілі зробити це на одній із вечерь, організованих Асоціацією Видавців Програмного забезпечення. Згодом іменна приставка з’являлась поруч навіть із назвами деяких ігор, в яких Сід не був головним дизайнером, але чого не зробиш задля добрих продажів.

Рецензії Sid Meier’s Pirates! на момент виходу сходились у думці, що Маєру та MicroProse вдалось зробити хітову у всіх аспектах гру. Вже з наступного року її почали включати у різноманітні топи найкращих, ставлячи у найрізноманітніші жанрові позиції: RPG, історична гра, стратегія тощо. За грою також одразу помітили наркотичний ефект: відірватись і справді було важко, адже кораблі та квести були нескінченними, тож гравцям завжди було де нашкрябати ще трошки золота. Також гра була більш універсальною у статевому плані: в часи, коли ігри лишались на 99% територією чоловіків, квести та загадки романтичної ролівки апелювали і до жіночої аудиторії.

Вже у рік випуску — 1987 — оригінальну версію Sid Meier’s Pirates! портували з Commodore 64 на інші комп’ютери, в тому числі ПК та Apple. З приставок такої честі у 1991 році удостоїлась восьмибітна NES, де один із ресурсів, «тютюн», було замінено на більш сімейне формулювання «врожай». За існування попиту на здавалося би старіючу гру, MicroProse вдалися до рімейку, чи радше перевидання, яке отримало назву Pirates! Gold та вийшло у 1993 році на ПК та Sega Genesis. Разом із невеличкими правками ґеймплею нова версія отримала поліпшену графіку та звук.

Популярність та актуальність концепції гри Маєра пройшла перевірку часом. Новітній рімейк вийшов у 2004 році, а ще пізніше різні версії гри було портовано на різноманітні мобільні платформи.

Приклад переміщення ігровим світом

Загальна мапа ігрового світу. Можна переміщуватись  як по алфавіту, так і курсором

ПІРАТИ КАРИБІВ

Події Pirates! Gold розгортаються у Карибському басейні та охоплюють узбережжя від Флориди до Венесуели разом із великою кількістю островів. В рімейку гравцю доступні цілих шість часових періодів, у яких можна почати гру. Періоди відрізняються між собою у відповідності до реальної історії, що впливає як на стартові умови, так і на економіко-політичний клімат в регіоні по ходу гри. Якщо у часи «Срібної Імперії» (1560 рік) та «Торговців і контрабандистів» (1600 рік) на Карибах доволі порожньо та бідно за повної домінації Іспанії, то у кінцевих «Героях буканьєрів» (1660 рік) та «Занепаді піратства» (1680 рік) вже Англія та Франція правлять бал.

Вибір громадянства/підданства є однією з характеристик, які можна обирати на старті гри. Вони впливають як на стартові умови, так і на хід всієї гри. Гравець починає свою кримінальну кар’єру за морально виправданих обставин. Одного дня корабель персонажа атакують пірати, і герой бере до рук шаблю, щоби захистити себе. Здолавши піратського капітана, герой очолює вражених розбійників та відправляється назустріч новій долі.

Оскільки це гра з відкритим світом, то Pirates! Gold має одразу декілька різновидів діяльності та завдань, доступних гравцеві. Частина з них є майже сюжетними, та стосуються персоналії гравця як піратського капітана. Гра не має чіткої сюжетної лінії, лише певні досягнення та відкриту кінцівку, і вже від гравця залежить, ким він стане: жадібним безпринципним піратом, захисником корони, шукачем скарбів чи всіма потроху.

Візит у місто

Так виглядає набір команди

ГРАФІКА, ЯКІЙ НЕ ВДАЛОСЬ ПЕРЕМОГТИ ҐЕЙМПЛЕЙ

Якщо оригінальна гра пережила декілька релізів з досить сумнівними графічними рішеннями, на зразок малювання карти шрифтами, то в рімейку графічну складову вивели на відносно сучасний рівень, звісно, з урахуванням обмежень консолі. Корабель гравця єдиний у морі, а зустрічні судна з’являються лише на тактичному екрані. Розробники обмежились лише номінальною та однаковою місцевістю — одноманітними джунглями та власне морем. Щодо взаємодії з населеними пунктами та виконанням інших дій, то у грі є заздалегідь намальовані задники, на яких видається текстова інформація, або відбуваються події на зразок переміщень містом чи двобоїв на шаблях. Анімація, звісно, мінімальна.

Музика у грі мала доволі пристойне, як для Genesis, звучання. Звукові ефекти нечисленні, але звичної якості, плюс у грі навіть є розбірливий голосовий супровід.

Відмінні шматки моря — це рифи, які пошкоджують корабель у разі зіткнення з ними; білі хмаринки прискорюють корабель у певних напрямах, чорні – збивають з курсу

Таким чином гравець дізнається про зустрічні кораблі. У Pirates! завжди є вибір між мирними та агресивними варіантами розвитку подій

ГРАБУЙ-ТОПИ

Ґеймплей Pirates! Gold зберігся від оригінальної гри, що і зрозуміло, адже успішність цієї концепції підтвердили і час, і продажі. Отже, як ви зрозуміли, грати доведеться за капітана піратського судна або й узагалі адмірала. Так, експедиція гравця не обмежена одним судном, за собою можна тягати таку кількість кораблів, на яку вистачить набраного особового складу. Втім, до бою буде вставати лише один корабель на вибір гравця.

Мандри морями у Pirates! Gold можуть відбуватись як згідно сюжетних планів, на зразок пошуків скарбів, так і цілком довільно, у чому вам допоможе сама гра, випадково генеруючи події. Причому це необов’язково поодинокі інциденти — генеруються цілі послідовності, що визначають ланцюги можливого розвитку події на найближчий ігровий час.  Ігровий світ, хоча це важко помітити на біднуватій мапі, живе власним життям: окремі міста то багатіють, то біднішають, держави оголошують одна одній війну та укладають мир. Інформацію можна відслідковувати у вигляді новин при відвідуванні таверн та спілкуванні з дружніми кораблями.

Бойова система у грі складається з двох фаз: власне сам бій та наступний абордаж/двобій на шаблях. У більшості своїй бої представлені морськими баталіями між двома кораблями. Головним фактором у такому протистоянні є вітер, який постійно змінюється, ускладнюючи рухи в одних напрямах та прискорюючи у інших. Кораблі можуть стріляти бортовими залпами, від яких опоненти втрачають гармати, вітрила, а потім і щогли. Корабель можна і повністю потопити, але тоді не вдасться долучити його до власного флоту та пограбувати. З іншого боку, тоді не доведеться витрачатися на неодмінний ремонт.

Особистий двобій капітанів є різновидом файтингу з використанням холодної зброї. Обоє учасників мають колючий та ріжучий удари, які можна завдавати в різні частини тіла, а також змогу відбити ворожий удар. Укол виконується швидше. Шкала здоров’я при цьому відображена змінами кольору голів капітанів, від зеленого до червоного. Під кінець поєдинку той, хто програв, сам здасться. Також паралельно імітується бій між командами кораблів –  тут, ясна річ, виграє той, в кого більше людей, але поєдинок капітанів впливає на його хід. Зрештою, якщо ви заколете ворога, то навіть в меншості ви все одно виграєте сутичку та отримаєте заслужені трофеї.

Кожен корабель – це ще і додаткове місце в трюмі для награбованого, що можна розділити на гармати, їжу, шкури та крам. Надлишок добра можна продавати в портах, за умови що гравця туди пустять, а у міста буде достатньо грошей. На це до речі впливатиме і сам гравець, адже міста можуть так само стати жертвою нападу, як і будь-яке судно в морі. На місто можна напасти як з моря, так і зі суші. В першому випадку корабель гравця має перемогти в сутичці з фортом та штурмувати його при наближенні, в другому гра проходить дещо сумбурно — гравець та комп’ютер переміщують свої піші та кінні загони по місцевості, ховаючись в лісах, а при зближенні відбувається перестрілка. Особисто я намагався просто обійти захисників форту, одразу заходити на форт та штурмувати його у традиційній різанині.

Між грабунком та мандрами, гравець може займатись традиційними пригодницькими речами: шукати скарби, використовуючи придбані в тавернах секретні мапи, шукати загублену родину, виконувати завдання на благо держави, та навіть влаштовувати особисте життя з дочками губернаторів. Головне не заграватись, адже моральний дух команди вдається підтримувати лише постійним доходом та перемогами, а рано чи пізно доведеться відправитись в банк та поділити награбоване між усіма членами екіпажу. Паралельно гравець може завершити кар’єру, або підняти рівень, що збільшить майбутню частку в поділі скарбу, але ускладнить гру.

Оскільки сам час теж є фактором, у Pirates! Gold не вийде грати вічно — принаймні, не тим самим персонажем. З роками стан здоров’я капітана погіршується, аж допоки вихід на пенсію не стає неминучим. Для фінального рейтингу гра враховує складність, зароблений статок, власність, сімейний стан тощо. Від досягнень піратської кар’єри персонажа буде залежати його майбутнє на відпочинку, що може різнитись від жебрака до заможної людини, можливо навіть королівського радника. Що ж, історія цього періоду знає про обидва випадки.

Каюта капітана

Зібрана інформація та новини резюмуються у судовому журналі

БІЛЬШЕ ГРАБУЙ, МЕНШЕ ТОПИ

Незважаючи на відсутність універсальних рішень у грі, яку гравець робить собі сам, йому можна та варто дати деякі поради. На початку слід обрати фехтування, що дозволяє більш ефективно прогресувати у грі. Маючи цей бонус, можна сміливо йти на абордаж кораблів та фортів, незалежно від якості команди та корабля. Гравці, що планують грати якомога довше, можуть також звернути увагу на медицину, що продовжить життя персонажа.

Вибір історичного періоду вимагає вдумливого підходу. Два перших періоди будуть заважкими та досить голодними, а якщо ще обрати Іспанію, то фактично доведеться або воювати з власною батьківщиною на всій карті, або шукати англійців днем з вогнем. Більш пізні періоди будуть кращими для новачків, адже там елементарно комфортніше грати, здобичі вистачатиме. 1640 та 1660 роки запропонують збалансований ґеймплей.

Хоча гра пропонує різні можливості заробітку, в тому числі цілком мирну торгівлю, грабунок лишається найефективнішим способом збагачення. Особливо це стосується нальотів на жирні міста, інформацію про які можна отримати з новин, чи придбавши її у таверні. Найбільшою вдачею буде знайти Treasure Fleet чи Silver Train, про знаходження яких можна дізнатись, захопивши піратського конкурента чи іншу видатну особу, та швидко взяти штурмом відповідне місто, що точно буде іспанським.

Найскладнішим та найприбутковішим квестом будуть Втрачені Скарби Інків. Для їх знаходження знадобиться віднайти загубленого члена родини. Отримавши у одного з губернаторів інформацію, потрібно знайти та перемогти певного персонажа, від якого гравець отримує шматок карти. На відміну від скарбів, ці карти не мають посилань на місцевість, тому доведеться проявити спостережливість і знання географії, та зібрати декілька фрагментів карти. Найгірше в цьому те, що врятований родич також має не конкретне місцезнаходження скарбів, а теж шмат мапи, решта –  в інших родичів, яких треба шукати за тим самим принципом. Тут гравець може скористатись баґом та знанням Карибів: якщо знайти скарб одразу по одному шматку мапи, то наступний родич (а їх всього чотири) дасть нову локацію для нового скарбу.

Бій на морі – захоплива міні-гра

Грабунок та торгівля працюють подібним чином: гравець обирає, що лишиться йому, а що контрагенту

ВИСНОВКИ

Дуже багато речей в Sid Meier’s Pirates! було зроблено вперше, і найпримітніше тут те, що всі ці речі були вдалими, що гарантувало місце гри в історії. Pirates! Gold зберегли та поліпшили цю вдалу модель, через що її можна вважати одночасно і ще однією версією культової гри, і показовим перевиданням. Попит на піратську тематику з роками тільки зростав, і через десять років після «золотої» версії Сід Маєр випустив ще один, вже сучасний рімейк, але і до того, і після, цілісні елементи його концепції з’являлись в численних іграх, розробники яких і не намагались приховати, чим саме вони надихались.

Після Pirates! ім’я Маєра стало знаком якості, що і досі використовується як успішний маркетинговий інструмент, інколи виправдано, інколи спекулятивно. Щодо Pirates!, то немає жодного сумніву, що гра належить до найкращих творінь автора. Достатньо було десяти-двадцяти хвилин, і гравець переносився на Кариби, назустріч солоному вітру та пригодам.

Баталії на суші – один з небагатьох невдалих аспектів гри

Поєдинок капітанів – можливо, найефективніший спосіб досягнення успіху у грі

+ ПЛЮСИ:

+ Аддиктивний ґеймплей

+ Свобода дій гравця

+ Просте керування та інтерфейс

– МІНУСИ:

– В певний момент гра стає одноманітною

– Графіка практично лишилась на стародавньому рівні

ОЦІНКА Класика, та безпрограшна модель, що актуальні завжди. Тут є все що чіпляє гравців десятиліттями: відкритий світ, грабунок караванів, розвиток персонажа, та «ще один бій і все», і так знову до світанку.

А

This review (excluding images and otherwise registered trademarks or other intellectual property that has been used here for non-profitable purposes of making this review) is copyrighted to Andy Nagorny © 2018. All rights reserved.

Sid Meyer’s Pirates! and Pirates! Are officially registered trademarks of Take-Two Interactive Software, Inc. Game and its images are officially registered properties of its respective owners. All rights reserved.

ABRAMS BATTLE TANK

PLATFORM  SEGA GENESIS

GENRE     SIMULATION

RELEASED  1991 (ORIGINAL RELEASE 1988)

PUBLISHER ELECTRONIC ARTS

DEVELOPER REALTIME GAMES SOFTWARE LTD (PORT) DYNAMIX (ORIGINAL)

перша публікація http://playua.net/retro-oglyad-abrams-battle-tank/

– Ти сьогодні приїдеш?

– Ніби не збирався.

– Начальник казав, що хтось з Держпостачу з новими програмами приїде. Я чогось вирішив, що саме ти.

– Не знаю, – відповів Саша, – мені поки що нічого не казали.

– Це ж в тебе до “Абрамса” три зайвих файли?

– В мене.

– Значить, точно тебе пришлють. Ти мене дочекайся, якщо я вийду, добре?

– Добре.

В. Пелевін, «Принц Держплану»

СИМУЛЯТОРИ СИМУЛЯТОРІВ

Мабуть ніхто в цій частині світу, так добре не описував глобальні зсуви у свідомості людей, які опинились на зламі епох, ніж Віктор Пелевін. Ті, хто при свідомій пам’яті застали розвал СРСР, стали свідками та відчули на собі кардинальну зміну світогляду та уявлень про суспільство, політику, економіку і звичайно технології, які після довгого застою звалились на нас у всій хай-тек красі. Звичайно, не на всіх і не одразу. Щасливчики, які отримали доступ до комп’ютерної техніки, опинились серед перших жертв комп’ютерних ігор у СРСР. Власне, про це епізодично та алегорично й оповідає повість «Принц Держплану»: тут згадаються культові ігри кінця вісімдесятих: Prince of Persia, F-15 Strike Eagle, Starglider, Abrams Battle Tank та інші. Цілком дорослі та серйозні люди опиняються повністю захопленими віртуальними світами, до межі, де реальність та вигадка настільки змішуються між собою, що герої втрачають зв’язок між ними та з дійсністю. Графіка в старих іграх вимагала значно більшого задіяння уяви гравця та домальовувала 99% картинки до рівня «як насправді», що допомагало цьому розмиванню.

Оскільки персональні комп’ютери дуже довго лишались недоступною розкішшю, з більшістю вищезгаданих ігор ми познайомились вже на консолях, граючи в портовані версії. Шістнадцятибітки отримали непогану лінійку власних версій основних на той момент симуляторів. І нехай тодішні приставки мало асоціюються з даним жанром, перш за все через обмеження у керуванні, зате консольне залізо добре справлялось з векторною графікою, бідненьким 3D без текстур та простими ефектами таких ігор.

Багатофункціональне керування та інтерфейс, що вимагав знання хоча би базової англійської, залишали за бортом переважну більшість гравців молодшого віку, що не сприяло популяризації симуляторів. Нерідко, як і у повісті Пелевіна, до віртуальних штурвалів ставали старші гравці: батьки та молодь, яка вже мала певний стаж за джойстиком.

Початковий екран	Заставка на ігровому рушії
Можна грати як кампанію, так і окремі місії, на вибір три режими складності та денний чи нічний час гри	Танк «Абрамс» деталізовано значно краще, ніж решта об’єктів у гри

– А я тебе вже годину чекаю, – сказав він, – запустив “Абрамса” твоєму начальнику.

– Бачив вже, – сказав Ітакін. – Йому п’ять хвилин тому Т-70 прямо під башту засадив. Приїздив ремонтуватись.

В. Пелевін, «Принц Держплану»

ПОКАЗОВИЙ ПОРТ

Компанію Dynamix було засновано у США у 1984 році. Як і переважна більшість таких студій на той час, вони займались розробкою ігор під наявні на той момент на ринку ігрові комп’ютери: Commodore 64, Amiga, Atari ST та Macintosh, які інколи навіть видавали самі, але частіше з допомогою Activision та Electronic Arts. В ті часи розробники могли працювати одразу з декількома великими видавцями. Це продовжувалось аж до початку дев’яностих, коли студію викупила Sierra On-Line, з якою Dynamix сягнули нових висот.

Як це нерідко траплялось, популярні на радянських просторах ігри залишались без особливого визнання на Заході. Abrams Battle Tank, випущений студією у 1989 для EA, є одним з таких прикладів. На Заході розбалувана одним з наймасовіших на комп’ютерах жанром аудиторія скептично сприйняла необтяжену реалізмом гру про танк. Тому про неї рідко згадували, перераховуючи кращі проекти студії. У випадку ж з версією для Sega, портування було передано іншій компанії – британській Realtime Games Software Ltd, яка вже мала досвід у “переселенні” ігор між платформами, в тому числі вже згаданої Starglider.

Примітно, але кар’єра британців в індустрії почалась як раз із танків, а саме з майже схематичної 3D Tank Duel, яку засновники студії зробили ще студентами у 1984 році. Перенесення Abrams Battle Tank з комп’ютерів на консоль можна рахувати майже зразковим, і якби не відсутність клавіатури, можна було не відразу зрозуміти, де оригінал, а де порт. 

Гра містить пізнавальну інформацію стосовно «Абрамсу»	Зі ствола «Абрамса» можна запускати ракети
А от і наш екіпаж	Вибір боєкомплекту перед місією

Кабінет Бориса Омеляновича був такою ж самою частиною величезної зали відмежованої шафами, як і кабінет Бориса Григоровича, але в всередині, займаючи майже всі місце, стояв великий танк “M-1 Abrams”, що відблискував змазкою. Ще біля стіни були дві діжки з пальним, на яких стояли телефон та чотирьохмегабайтна “супер ей-ті” з кольоровим ВГА-монітором, при погляді на який Саша ковтнув слину.

– Триста вісімдесят шостий процесор? – з повагою спитав він. – І вінт, напевно, мегабайт двісті?

В. Пелевін, «Принц Держплану»

АТМОСФЕРНА ТИША В ТРЬОХ ВИМІРАХ

Можна в це вірити, або ні, але Abrams Battle Tank пробачили її недоліки за те, що зараз навпаки кидається в очі найбільше – чудернацьке примітивістське 3D. На приставці, що стартувала в той самий рік, що і оригінальна гра, на фоні пласких платформерів Abrams Battle Tank був однією з небагатьох ігор, що дозволяли заглиблюватись у ігровий світ, переміщуючись по об’ємних рівнях. Звісно, тривимірні об’єкти на екрані на ділі були міксом найпростіших геометричних фігур без жодної текстури, але вони були там, їх можна було обійти з усіх сторін, і вони могли обійти гравця з будь-якої. Пізніше на Genesis виходили вдаліші та графічно якісніші приклади псевдо-тривимірних ігор, але вони самі по собі були сучаснішими. Про те ж, що б взяти старішу гру з ПК та зробити її кращою на консолі, і мови бути не могло.

Музики як такої у грі немає, є лише проста мелодія на початку та заставках. Сама поїздка відбувається під шум двигуна та ігрові звуки, що особливо нічим не виділяються.

Щодо оформлення гри, тут все дуже добре: присутні заставки декількох видів, як стаціонарні, так і з повноцінною анімацією. Гра намагається справити враження на гравця, і зрештою в неї це виходить.

Командир, що видає брифінг – суворий, але справедливий	Може статись і таке
Вигляд з місця водія	А ось так гра виглядає з купола башти

– Друзі! Ми зібрались тут з двічі приємної та урочистої нагоди. Сьогодні виповнюється двадцять років трудової діяльності Кузьми Уляновича Старопопікова у Держплані. І сьогодні ж вранці Кузьма Улянович збив над Лівією свій тисячний МіГ!

Пілоти зааплодували та повернулись до винуватця урочистості, який сидів у центрі столу. Це був низенький, гладкий та лисуватий чоловічок у товстих окулярах, дужка яких була перемотана чорною ниткою. Він абсолютно нічим не виділявся, навпаки був найнепомітнішим за столом, і лише пригледівшись, Саша помітив на його грудях декілька рядів нагородних планок — щоправда, якихось незнайомих.

– Я беру на себе сміливість сказати, що Кузьма Улянович – найкращий пілот Держплану! І нещодавно отриманий ним від Конгресу орден «Пурпурове серце» буде вже п’ятим на його грудях.

Всі навколо знову зааплодували; декілька разів Кузьму Уляновича поплескали по плечах та спині; він сильно почервонів, махнув рукою, зняв окуляри та довго витирав їх носовичком.

В. Пелевін, «Принц Держплану»

ОДИН ПРОТИ ВСІХ

Третя світова війна, як вона почнеться? Стратеги по обидва боки “залізної завіси” переважно бачили один сценарій: радянські танки прориваються напролом крізь Північно-німецьку низину і ешелонами обвалюються на оборонні позиції сил НАТО. Обидві сторони опрацьовували найрізноманітніші сценарії розвитку подій, а СРСР і взагалі провів повноцінні навчання по прориву зі застосуванням справжньої ядерної бомби. В грі Abrams Battle Tank вам дістанеться лише епізодична роль у складі американського танкового екіпажа в перші години глобального конфлікту. Командування ставитиме складні задачі, виконувати які доведеться у гордій самотності.

Звичайно, у 1991 році більш актуальною була би пустельна тематика, адже СРСР з тріском розвалився, а тематика війни, тим більше бронетанкової в першу чергу асоціювалась з Іраком та Кувейтом. Тим не менш, планів робити нову гру ЕА не мала, і на Sega було портовано по суті ту саму Abrams Battle Tank з тепер уже архаїчним сюжетом.

На відміну від персонажів «Принцу Держплану», в головах яких різні ігри перемішались між собою, на повітряну підтримку можете не сподіватись, лише на атаки з повітря та загалом звідусіль. Радянські війська почувають себе на німецьких рівнинах більш ніж впевнено, періодично обстрілюючи танк гравця з різних сторін, але віднесемо це до реалізму, адже у справжньому конфлікті чисельна перевага була би як раз за Варшавським Пактом, а НАТО довелось би покладатися на технічні переваги.

Не будемо зупинятись на реальному профайлі танку «Абрамс», який встав на службу збройних сил США якраз у вісімдесятих, лише відмітимо, що розробники не просто надихались зразком техніки, а спробували перенести в гру максимум речей, які можна було реалізувати в тогочасному ґеймплеї. Проте до рівня симулятора гра все одно не дотягнула навіть за критеріями 1988 року, коли гра зазнала критики за надмірну аркадність. При релізі на консоль, враховуючи дефіцит ігор жанру, Abrams Battle Tank зійшов для гравців Genesis за цілком нормальний симулятор.

Як це буває характерно для симуляторів, гра одразу пропонує набір сценаріїв, які можна спробувати окремо та в довільному порядку. Всього тут вісім місій, проте доступна і повна кампанія, яка складається з них же. Місії починаються з невеликого брифінгу, після чого гравець може обрати боєкомплект та перейти власне до виконання бойового завдання. 

На екрані командира є корисна мапа	Ворожий гранатометник
БРДМ	Складна місія з конвоєм

Зі сторони далеких синіх пагорбів на небокраї донісся гуркіт, який швидко наближався. Саша підняв голову і побачив зв’язку F-15, які йшли на бриючому польоті. Вони промчались прямо над танками, а перший з винищувачів, на крилі якого була намальована червона орлина голова, в двадцяти метрах над землею виконав «бочку» та свічкою, майже вертикально, пішов до гори; решта розділилась на дві групи та, набираючи висоту, полетіла у напрямі віддаленої гори зі зрізаним верхом. І ось тут Сашу другий раз за сьогодні охопило відчуття того, що з ним це вже було – можливо якось інакше, але було – він був упевнений.

-Ну, сьогодні жоден МіГ не сунеться, – сказав Борис Омелянович. – Кузьма Улянич у повітрі. Це його машина, з орлом. Можеш свою зенітку тут лишити.

В. Пелевін, «Принц Держплану»

ТАНКОВІ БОЇ З КЕРУВАННЯМ

Вже згаданим критикам Abrams Battle Tank не сподобалась за недостатню симулятивність. І справді, симуляції в грі було не більше, ніж в сучасних Battlefield. Танк поводиться слухняно, влучно стріляє, і якби не недоліки керування, Abrams Battle Tank міг би бути серед підвидів шутерів від першої особи. Звісно, говорячи про такі недоліки, потрібно розуміти, що оригінал керувався з клавіатури, де дефіциту кнопок немає, а от перша версія контролерів Genesis не могла похвалитись їх кількістю. Як результат, центральним елементом керування на консолі стало меню, з якого по натиску кнопки «С» можна отримати доступ до всіх функцій танку, окрім поворотів, розгону/гальм, автонаведення та стрільби, що винесені на «хрестик» та кнопки «А», «В».

У грі доступно 4 режими камери: стрільця, водія, командира та з куполу, проте основним є вид саме з місця стрільця, екран якого хоча і має менший кут огляду, але видає багато корисної інформації, на якій варто зупинитись окремо. В центральній нижній частині екрану знаходиться індикатор положення танку та гармати, під яким знаходиться електронний компас. Цифра на компасі означає напрям руху у градусах, наприклад якщо північ це нуль, то на 90 та 270 градусів будуть схід та захід, а південь на діаметрально протилежній 180. Схематичний танк також показує цей напрям, і те, куди дивиться гармата. Зверніть увагу на білий контур: якщо білим виділено контур всього танку, то ви повертаєте всією машиною, а якщо біла лише гармата/башта, то повертатись буде тільки вона, при цьому напрям руху не змінюватиметься.

З лівого боку є інформація по захопленій у приціл цілі: тип цілі, відстань до неї, обраний тип снаряду та статус гармати – заряджена та наведена чи заряджається. Цифра відстані відображається у різних кольорах, від сірого (коли ціль поза радіусом ураження) до червоного (стовідсоткове влучання). Під ним спідометр. Правий нижній кут займає індикатор «витратних матеріалів» – набоїв, димів, а також термального режиму тощо. Ще один індикатор – палива — винесений лише на екрани командира та водія.

Зупинимось окремо і на меню. На відміну від того ж MiG-29, виклик меню не зупиняє гру. Танк буде продовжувати їхати, а вороги стріляти по вам, тому важливо навчитись швидко орієнтуватись у цьому елементі інтерфейсу. Частина пунктів меню мають декілька позицій, що активуються по виході з нього. В такому випадку стрілочкою вбік потрібно обрати необхідне значення, як то вигляд, тип зброї, кратність прицілу, вибір між керуванням всім танком чи окремо баштою. А от автоматичне центрування башти, димова завіса та інфрачервоний режим активуються натисканням «А». Є де заплутатись, особливо якщо опинитись в розпалі бою.

До спантеличувальних факторів можна додати повороти танку: натисканням стрілок вбік танк починає повертати у відповідний бік, але не зупиняється, поки не натиснути стрілку вгору чи вниз, щоби вибрати курс, але до цього можна швидко звикнути.

В бою вам доступні три види снарядів: кумулятивні, осколкові та ракети. Загальний боєзапас становить 40 зарядів, склад боєкомплекту можна обирати самому. Також на танку є лише один кулемет, з якого можна дати 80 черг, наприклад, по ворожих гранатометниках, чи по БРДМ, якщо закінчились снаряди в гарматі. Зброя «Абрамса» потужніша за ворогів: нерідко ворожі бронемашини розсипаються з одного кумулятивного снаряду, тоді як їм по вам стріляти і стріляти, про що повідомлятиме член екіпажу зі зазначенням вектору, з якого «прилетіло», а також, яка сама частина танку постраждала. «Абрамс» виходитиме з ладу поступово, втрачаючи як важливі системи, так і менш необхідні, без яких можна обійтись та дотягнути до бази для ремонту та дозарядки.

Десь зараз у читача має виникнути логічне питання: як же ж все згадане на ґеймплей? На диво досить непогано, а як для симулятора на Genesis, то і взагалі вище середнього. Специфічне керування на ділі виявилось терпимим, та не змогло огородити гравців від головної родзинки Abrams Battle Tank: відкритого світу. Нехай цей світ був плаский, як млинець, за винятком жахливих пагорбів та гір, одинокої ферми та схематичних мостів, проте по ньому можна було вільно пересуватись, обираючи власні маршрути та тактику. На початку дев’яностих це справді відчувалось, як ваш власний танк.

Ваша гармата в дії	Те саме меню
Димова завіса у дії	Інфрачервоний режим

– Залазь у башту, – наказав Борис Омелянович, – і люк закрий. Он на тому пагорбі гранатометник сидить.

Саша підкорився – і як раз вчасно: по броні вдарило, почулось різке та голосне шипіння.

– Ось він, курво-о, – прошепотів голос Бориса Омеляновича у навушниках, а башта почала повільно повертатись вправо.

Саша побачив на екрані прицілу квадратик, що співпав з верхівкою гори, та надпис “gun locked”. Але Борис Омелянович не поспішав з пострілом.

– Нумо! – видохнув Саша.

– Зачекай, – прошепотів Борис Омелянович, – дай-но я осколковий заряджу… Бронебійні нам ще знадобляться.

Ще раз зашипіло та вдарило по броні, а наступної миті гаркнула гармата “Абрамсу”, і на верхівці пагорбу на секунди ніби виросло велике червоно-чорне дерево.

В. Пелевін, «Принц Держплану»

САМ СОБІ КОМАНДИР

Успішне виконання завдання звичайно починається з уважно прочитаного брифінгу та правильно підібраного боєзапасу. Не забувайте, що ігрова модель орієнтована на «пісочницю», тому грі абсолютно до лампочки, чи правильний вибір зробить гравець, чи вистачить палива до бази, чи що робити, коли кінчились припаси чи відмовив мотор башти. Найбільш рекомендований підхід в таких умовах — обережно просуватись по наміченому маршруту, проглядаючи навколишні пейзажі «зумом». При появі ворога виходьте на радіус ураження, одразу як переконаєтесь що фланги чисті, та негайно його знищуйте. Вороги будуть стріляти в постійному темпі, не промахуючись (за винятком піднятої димової завіси), тому чим довше «Абрамс» під вогнем, тим більше шкоди він зазнає. Саме це і є головною причиною аркадності гри, адже не дивлячись на все багатство контрольованих гравцем параметрів, під час сутичок все зводиться до швидкої та влучної стрільби.

Темна ніч	«Абрамс» на мосту
Суха констатація факту, за якою від 3 до 10 згорівших іванів	Іронічний водій нагадує, що «Абрамс» не може долати водні перешкоди

ВИСНОВКИ

Сьогодні танки у відеоіграх асоціюються переважно не з симуляторами, а більше з екшн-іграми, до яких можна віднести і Abrams Battle Tank. Не будемо давати грі оцінки вищі, ніж вона на них заслуговує, просто визнаємо: на момент виходу на ПК, пострадянські геймери легко вражались заморськими забавами. А згодом і на Mega Drive, за умов дефіциту у багатьох жанрах, так само і консольних гравців легко підкупила портована версія.

У решті світу особливого фурору Abrams Battle Tank не викликав. Гра задає темп та атмосферу симулятора, в який віриш аж до першого серйозного бою. Тоді гра стає банальною стрілянкою з автонаведенням, і це не могло не розчаровувати. Особливо в часи, коли, попри схематичність, від симуляторів чекали зовсім іншого ґеймплею.

+ ПЛЮСИ:

+ Рідкісний представник як жанру, так і під-жанру на Genesis

+ Відкритий світ

+ Атмосфера Холодної війни

– МІНУСИ:

– Портована версія не отримала поліпшень, не дивлячись на запас у два роки

– Криве керування

– Бідні музика та звук

– Недостатньо симуляції

ОЦІНКА Непогана можливість побачити, якими були тривимірні екшени наприкінці восьмидесятих, а також для фанатів Пелевіна. Щодо решти – ви не втратили багато.

B+

  

This review (excluding images and otherwise registered trademarks or other intellectual property that has been used here for non-profitable purposes of making of this review) is copyrighted to Andy Nagorny © 2017. All rights reserved.

Game and its images are an officially registered properties of Electronic Arts Inc. All rights reserved.